Атака ХАМАСу на Ізраїль ще раз демонструє, що війна повернулася, що вона є найвищим проявом закону сили на службі доконаного факту. Щоб завоювати повагу деяких все більш агресивних політичних діячів, європейці не можуть ігнорувати військове питання, пише Жан-Домінік Жюльяні. Найкращою гарантією миру, наших інтересів та наших альянсів є готовність використовувати військові засоби, навіть якщо нам не доведеться цього робити.

Християнсько-соціальна партія (PCS/CSV) на чолі з Люком Фріденом здобула перемогу на парламентських виборах, що відбулися в Люксембурзі 8 жовтня. Вона отримала 29,21% голосів і 21 місце в парламенті. Вона випередила Демократичну партію Ксав'є Беттеля (PD/DP), яка отримала 18,7% голосів і 14 місць у парламенті. ХСП може сформувати коаліцію з цією партією (35 з 60 місць у парламенті) або з Соціалістичною партією (32 місця).

На зустрічі 6 жовтня в Гранаді 27 глав держав та урядів розпочали обговорення основних політичних орієнтирів для Європейського Союзу на найближчі роки, зокрема, щодо зміцнення стратегічного суверенітету, розширення шляхом реформування інституцій та протистояння таким викликам, як зміна клімату та імміграція. Вони пообіцяли зміцнити європейську обороноздатність та поглибити багатосторонні відносини з державами-партнерами.

4 жовтня Єврокомісія розпочала розслідування, щоб з'ясувати, чи могли китайські виробники електромобілів отримати вигоду від незаконних державних субсидій, які створюють недобросовісну конкуренцію з європейськими виробниками. Процедура, оголошена Президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн під час її промови про стан справ у ЄС, має бути завершена протягом 13 місяців.

3 жовтня Єврокомісія запропонувала оцінити ризики, пов'язані з чотирма сферами технологічного розвитку, які вважаються особливо чутливими: напівпровідники, штучний інтелект, квантові технології та біотехнології. Європейська Комісія розпочне діалог з державами-членами, щоб оцінити ризики для безпеки, спричинені подвійним цивільним та військовим використанням цих технологій, а також виміряти ризики витоку технологій і забезпечення суверенного контролю європейських держав над їхнім розвитком.

9 жовтня Рада ЄС призначила голландця Вопке Хукстру на посаду Комісара з питань клімату, він змінює на цій посаді Франса Тіммерманса. Його призначення було схвалене 5 жовтня Європарламентом, який одночасно дав згоду на нову функцію Мароша Шефчовича як виконавчого віце-президента, відповідального за Зелений пакт для Європи.

3 жовтня депутати Європарламенту ухвалили пропозицію щодо регламенту, який створює європейський інструмент для боротьби з економічним та комерційним тиском. Цей регламент створює європейські рамки для реагування на заходи економічного тиску з боку третіх країн. Він набуде чинності після остаточного ухвалення Радою ЄС.

2 жовтня депутати Європарламенту ухвалили директиву про захист працівників від впливу азбесту. Документ знижує дозволені рівні впливу, визначає стандарти обладнання для працівників, які контактують з азбестом, та закликає до модернізації обладнання для його виявлення.

3 жовтня депутати Європарламенту ухвалили Регламент про середньостроковий перегляд багаторічної фінансової програми на 2021-2027 роки. Пропозиція додає 10 мільярдів євро до 65,8 мільярдів євро, вже запропонованих Єврокомісією, зокрема, для фінансування нової Стратегічної технологічної платформи для Європи (STEP) та можливостей реагування на кризові ситуації.

3 жовтня депутати Європарламенту ухвалили регламент про свободу ЗМІ. Текст регламенту передбачає, що держави-члени повинні гарантувати плюралізм ЗМІ та заборонити будь-яку форму втручання в редакційну політику ЗМІ, а також максимально обмежити використання шпигунського програмного забезпечення проти журналістів та примусове розкриття джерел інформації.

5 жовтня депутати Європарламенту ухвалили Регламент про зелені облігації, який встановлює єдині правила для компаній, які бажають сертифікувати екологічний характер своєї діяльності шляхом випуску облігацій за допомогою європейської сертифікації. Правила цієї сертифікації будуть узгоджені з правилами Європейської зеленої таксономії та гарантуватимуть інвесторам визнання екологічного характеру їхніх інвестицій. Емітенти, які бажають отримати цей знак, повинні будуть надати ряд відомостей органам державного контролю.

4 жовтня держави-члени ЄС досягли домовленості в Раді ЄС щодо регулювання кризових ситуацій та форс-мажорних обставин - частини Пакту про притулок та імміграцію, присвяченій кризовим ситуаціям. Держава, яка зазнає міграційної кризи з великою кількістю прибулих мігрантів, зможе закликати до європейської солідарної підтримки, яка передбачає переміщення людей та розгляд їхніх заяв в іншій державі, або надання фінансової допомоги.

5 жовтня Рада ЄС та Європарламент досягли згоди щодо регламенту зі скорочення викидів фторовмісних газів, які сприяють глобальному потеплінню та виснаженню озонового шару, та які використовуються в побутовій техніці, наприклад, холодильниках. До 2050 року споживання гідрофторвуглеців (ГФУ) має бути зведене до нуля, пропозиція на ринку товарів, що містять фторвмісні гази, буде обмежена, а також буде передбачені обмежувальні механізми для секторів, де технічно та економічно неможливо обійтися без цих газів.

Лідери 44 країн та європейських інституцій, які зібралися в Гранаді 5 жовтня на третю зустріч Європейської політичної спільноти, обговорили наслідки війни в Україні, енергетичний суверенітет та технологічний розвиток. Президент України закликав європейців до єдності у підтримці його країни. У кулуарах саміту Президент Європейської Ради, Президент Франції та Канцлер Німеччини зустрілися з Прем'єр-міністром Вірменії та наполягали на мирному вирішенні конфлікту між Вірменією та Азербайджаном, запропонувавши лідерам двох країн зустрітися в Брюсселі наприкінці жовтня.

У Баварії та Гессені 8 жовтня відбулися вибори до Ландтагу. У Баварії ХСС здобув перемогу з 37% голосів, що дозволило міністру-президенту Маркусу Зьодеру залишитися на посаді міністра-президента. У Гессені ХДС отримав 35% голосів, що на 8 пунктів більше, ніж на виборах 2018 року, що дозволило Борису Райну зберегти посаду міністра-президента. СДПН канцлера Олафа Шольца втратила 2 пункти в Баварії та 5 пунктів у Гессені. Ультраправа AfD досягла свого найкращого результату на виборах на Заході, отримавши 18% у Гессені та майже 15% у Баварії.

4 жовтня Канцлер Німеччини Олаф Шольц прийняв Прем'єр-міністра Болгарії Ніколая Денкова. Вони обговорили потенційне розширення ЄС на Західні Балкани та саміт Європейського політичного співтовариства. Олаф Шольц висловився за приєднання Болгарії та Румунії до Шенгенської зони.

Іспанська приватна аерокосмічна компанія PLD Space успішно завершила свою першу місію 7 жовтня, запустивши MIURA 1, першу в Європі приватну ракету багаторазового використання, з випробувального центру El Arenosillo Національного інституту космічних технологій в Уельві, Іспанія. Таким чином, Іспанія стала десятою країною у світі, яка має доступ до космосу.

Президент Франції Емманюель Макрон прийняв Прем'єр-міністра Фінляндії Петтері Орпо 4 жовтня. Лідери двох країн обмінялися думками щодо пріоритетів Європейського Союзу та двостороннього співробітництва у сферах цивільної ядерної енергетики та оборони.

За тиждень до парламентських виборів, що відбудуться 15 жовтня, опубліковане щоденним виданням Gazeta Wyborcza опитування показало, що нинішня правляча партія "Право і справедливість" (PiS) лідирує за намірами голосувати (30%), випереджаючи "Громадянську коаліцію" (25%). 22% опитаних заявили, що ще не визначилися.

4 жовтня Президент Чехії Петр Павел виступив у Європейському парламенті в Страсбурзі. Він наголосив на важливості європейської підтримки України та необхідності бути готовими до спроб дестабілізації європейської демократії напередодні виборів, закликавши уникати спрощених рішень та комплексно вирішувати політичні проблеми.

МВФ заявив 4 жовтня, що румунська економіка добре встояла проти пандемії Covid-19 та наслідків російської війни в Україні, але все ще має розвиватися далі. Наразі Румунія переживає економічне зростання, але низка ризиків може підірвати це зростання. МВФ підтримує зміни у фіскальній політиці та податковій реформі для кращого забезпечення стабільності румунської економіки.

3 жовтня парламент Вірменії ратифікував Римський статут, тим самим підтвердивши членство країни в Міжнародному кримінальному суді (МКС). Таким чином, ордер на арешт, виданий МКС президенту росії Владіміру Путіну, може бути застосований у країні, яка традиційно є союзником росії.

В ухваленій 5 жовтня резолюції депутати Європарламенту вважають ситуацію з вірменами, які тікають з Нагірного Карабаху, етнічною чисткою та закликають Європейський Союз вжити заходів проти Азербайджану й переглянути свої відносини з владою країни. Того ж дня Єврокомісія оголосила про подвоєння гуманітарної допомоги Вірменії та інвестиційні плани для розвитку країни.

3 жовтня ООН активізувала свої зусилля з надання гуманітарної допомоги у Вірменії, щоб впоратися з вимушеною еміграцією з Нагірного Карабаху. Понад 100 000 біженців втекли до Вірменії. Крім того, ООН доводиться надавати допомогу все більшій кількості вірмен після вибуху на нафтобазі в Нагірному Карабасі 25 вересня, в результаті якого загинули понад 170 осіб, ще понад 200 отримали поранення.

Міністерка закордонних справ Франції Катрін Колонна відвідала Вірменію 3 жовтня, де зустрілася з Прем'єр-міністром Ніколом Пашіняном та своїм колегою Араратом Мірзояном. Вона домовилася про майбутні контракти на постачання військової техніки до Єревана та підтвердила незмінну підтримку Вірменії Францією. Міністр також зустрілася з вірменськими біженцями з Нагірного Карабаху.

5 жовтня депутати Європарламенту висловилися за початок переговорів про вступ Молдови до ЄС до кінця року. Вони вважають, що країна продемонструвала свою здатність відповідати вимогам Єврокомісії, і що Європейський Союз повинен позитивно відреагувати на зроблені зусилля та рішучість, збільшивши свою фінансову та технічну допомогу країні. Молдова отримала статус країни-кандидата в червні 2022 року.

3 жовтня Ігор Жовква, заступник Керівника Офісу Президента України, зустрівся з Комісаром ЄС з питань сусідства та переговорів щодо розширення Олівером Варгелієм. Вони обговорили прогрес України у виконанні рекомендацій Європейської Комісії щодо набуття статусу країни-кандидата на вступ до ЄС.

5 жовтня ОЕСР завершила роботу над угодою про розподіл прибутку транснаціональних корпорацій. Документ, який тепер відкритий для ратифікації країнами-членами організації, покликаний забезпечити сплату транснаціональними компаніями мінімального рівня податку на прибуток у кожній юрисдикції країн, де вони здійснюють свою діяльність.

5 жовтня Європейська рахункова палата опублікувала звіт про бюджет ЄС на 2022 рік. Видатки склали 243,3 млрд євро. На думку аудиторів, 4,2% з них не повинні були бути профінансовані, зокрема видатки на політику згуртованості. У звіті зазначається, що рекордна сума видатків, запланованих на 2022 рік, залишається невиконаною, зокрема, через плани відновлення та стійкості.

5 жовтня Світова організація торгівлі знизила прогноз зростання світової торгівлі товарами у 2023 році з 1,7% до 0,8% через сукупність факторів інфляції, обмежувальної монетарної політики та війни в Україні. На 2024 рік прогноз зростання практично не змінився та становить 3,3%.

Нобелівські премії 2023 року отримали, серед інших, і європейці. У галузі медицини - угорка Каталін Каріко; у галузі фізики - франко-шведка Анна Л'Юйє, француз П'єр Агостіні та австрієць Ференц Крауш; у галузі хімії - франко-тунісо-американець Мунгі Бавенді. Нобелівську премію з літератури отримав норвежець Йон Фоссе.

2 жовтня Євростат опублікував дані по безробіттю за серпень 2023 року. Рівень безробіття в Європейському Союзі склав 5,9% порівняно з 6% у липні. В єврозоні він становив 6,4% порівняно з 6,5% у липні.

До 4 лютого в Палаццо Строцці проходить виставка "Untrue Unreal" (Несправжнє нереальне), на якій представлені роботи Аніша Капура, художника, що спеціалізується на інсталяціях та концептуальному мистецтві. На виставці представлені монументальні роботи, в тому числі одна, створена спеціально для дворика Ренесанс палацу.

До 14 січня 2024 року польська художниця Малгожата Туревич Лафранчі представляє свої роботи на тему "заплутаність" у Центрі сучасного мистецтва в Уяздовському замку у Варшаві. Використовуючи мінімалістичний, геометричний стиль, художниця досліджує переплетення окремих людей та елементів великого цілого, граючи з масштабом.

До 14 січня в Національній галереї в Дубліні демонструються роботи сера Джона Лавері, ірландського художника початку XX-го століття та єдиного ірландця, який отримав свободу в Дубліні та Белфасті в період між війнами. Виставка простежує його враження та зустрічі протягом життя, сповненого подорожей.

Музей Леопольда у Відні присвячує виставку художнику Максу Оппенгаймеру, яка триватиме до 25 лютого 2024 року. Виставка досліджує художній всесвіт митця та його тісні зв'язки з членами віденського кола експресіоністів, зокрема Кокошкою та Шиле.

З 14 по 22 жовтня місто Ліон організовує свій щорічний кінофестиваль, Фестиваль Люм'єр. Як і щороку, Фестиваль Люм'єр вшановує кінематографічні шедеври через кінопокази, ретроспективи та інші дотичні до кінематографу заходи. Фестиваль також стане нагодою для вручення премії Люм'єр впливовій фігурі у світі кіно.

Музей Орсе в Парижі представляє виставку творів Ван Гога, яка триватиме до 4 лютого 2024 року. На виставці представлені роботи, створені художником в Овер-сюр-Уаз протягом останніх двох місяців його життя. Цей короткий період став переломним для Ван Гога, який розробив новий художній стиль.

Виставка "El espejo perdido. Judíos y Conversos en la España Medieval" триває до 14 січня 2024 року в музеї Прадо в Мадриді. На роботах представлені портрети євреїв та "conversos" (євреїв, які перейшли в католицизм), написані християнами Іспанії в період між 1285 і 1492 роками. Виставка висвітлює стосунки між християнами та євреями в Середньовіччі.