Під час міжнародної зустрічі з питань безпеки в Україні 24 лютого голова іспанського уряду Педро Санчес повідомив про новий пакет військової допомоги Україні на суму в один мільярд євро. Цей пункт включений до двосторонньої угоди про безпеку та оборону, підписаної у травні 2024 року між двома країнами, терміном на шість років, з метою надання гуманітарної допомоги, відновлення України та встановлення міцного та справедливого миру, заснованого на міжнародному праві.

24 лютого Європейська комісія запропонувала новий пакет заходів для підтримки України у питанні безпеки її енергетичної системи та повної інтеграції в європейський енергетичний ринок. Метою цих заходів є досягнення повного об'єднання українського ринку електроенергії з ринком ЄС до 2027 року, включно з Молдовою. Це також стосується газового сектору ЄС, подальша інтеграція якого вже триває. Ці заходи мають забезпечити безпеку постачання, а також значне прискорення внутрішнього виробництва електроенергії з відновлюваних джерел. Війна зруйнувала половину цивільної енергетичної інфраструктури країни, що робить абсолютно необхідною повну незалежність її енергетичної системи.

Прем'єр-міністр Ірландії Мікхол Мартін зустрівся з Президентом України Володимиром Зеленським під час пересадки в аеропорту Шеннон в Ірландії 27 лютого, перед тим як останній вирушив на зустріч з Президентом США Дональдом Трампом у Вашингтоні. Лідери двох країн обговорили ситуацію в Україні та зусилля, спрямовані на досягнення тривалого миру в умовах російської агресії. Мкхол Мартін підтвердив непохитну підтримку України з боку Ірландії, наголосивши на готовності його країни надати гуманітарну та фінансову допомогу.

У третю річницю російського вторгнення в Україну понад двадцять європейських та західних лідерів зустрілися в Києві 24 лютого, щоб підтвердити свою підтримку Україні. Вони наголосили на необхідності залучення всіх європейських країн, як і України, до мирних переговорів з росією. Лідери наполягали на тому, що будь-яке зняття санкцій залежатиме від конкретних дій росії, яка застосовує підхід "мир через силу". Тим часом президент Франції Емманюель Макрон відвідав Вашингтон для зустрічі зі своїм американським колегою Дональдом Трампом з метою змінити позицію США щодо конфлікту в Україні, так само як і прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер.

Після третьої річниці війни в Україні, 24 лютого, країни Північної Європи заявили про надання значної допомоги Україні для підтримки її гуманітарних, відновлювальних та оборонних зусиль. Данія оголосила про допомогу у розмірі 54,6 млн. євро. Швеція надасть системи протиповітряної оборони на суму 122 мільйони євро. Нарешті, Норвегія планує виділити 1,06 млрд євро на гуманітарну допомогу та енергетичну безпеку. Крім того, Осло оголосив про виділення ще 1,93 млрд євро на військову оборону України.

24 лютого Рада Безпеки Організації Об'єднаних Націй ухвалила ініційовану Сполученими Штатами резолюцію, яка закликає до якнайшвидшого припинення конфлікту в Україні та встановлення тривалого миру. Ця резолюція стала першою, ухваленою з початку війни. П'ять європейських країн утрималися: Данія, Франція, Греція, Велика Британія та Словенія, оскільки вони хотіли більше гарантій і не хотіли, щоб Україна де-факто капітулювала. Зокрема, була відхилена поправка, яка містила слова "спричинена тотальним вторгненням росії в Україну". Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй ухвалила дві резолюції одночасно, які закликали до миру в Україні. Авторами однієї з них були Україна та держави-члени Європейського Союзу, а іншої - Сполучені Штати, оскільки обговорення зосереджувалося на включенні України до мирного процесу.

2 березня прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер зібрав у Лондоні 18 глав держав та урядів, а також керівників європейських та міжнародних інституцій на винятковий саміт щодо України. Зустріч надала можливість продемонструвати єдину позицію країн-учасниць після напруженого обміну думками між Володимиром Зеленським та Дональдом Трампом у Вашингтоні 28 лютого. На зустрічі Франція та Велика Британія запропонували часткове перемир'я терміном на один місяць, що стосувалось би повітряних та морських ударів, а також енергетичну інфраструктуру. Крім того, президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн повідомила про глобальний план прискорення європейського переозброєння. Нарешті, міжнародні та європейські лідери наголосили на необхідності всеосяжних гарантій безпеки для України.

Президент Європейської Ради Антоніу Кошта 25 лютого відвідав Польщу та Угорщину. У Варшаві він зустрівся з прем'єр-міністром Польщі Дональдом Туском, з яким обговорив подальшу підтримку України з боку Європейського Союзу та зміцнення оборонного потенціалу Європи. Потім він вирушив до Угорщини, де зустрівся з Прем'єр-міністром Віктором Орбаном. Це була можливість обговорити підготовку до спеціального саміту Європейської Ради, запланованого на 6 березня, який, як очікується, буде присвячений зміцненню безпеки обороноздатності ЄС.

Єврокомісія оголосила 25 лютого про заходи, спрямовані на покращення кадрового забезпечення управління фінансовими ризиками та відповідності Європейського Союзу. Це рішення прийняте в контексті розширення фінансових операцій. Роль незалежного директора з управління ризиками також була розширена, щоб інтегрувати нові види операцій, такі як операції з управління майном, управління позиками та боргами, а також управління активами в управлінні. Прагнення Єврокомісії полягає в тому, щоб забезпечити надійне фінансове управління європейським бюджетом та гарантувати його модель "трьох ліній оборони".

26 лютого Європейська комісія представила Пакт за чисту промисловість, метою якого є підтримка конкурентоспроможності та стійкості європейського бізнесу, а також прискорення декарбонізації. План зосереджений на двох секторах: енергоємних галузях, які потребують термінової допомоги для декарбонізації, та чистих технологіях, які лежать в основі майбутньої конкурентоспроможності та зростання. Серед основних рушійних сил, які враховує цей план, Єврокомісія назвала скорочення витрат на енергію, стимулювання попиту на екологічно чисту продукцію, фінансування переходу на чисту енергію, а також циклічність і доступ до матеріалів. Єврокомісія зазначила, що цей план дій має залучити близько 100 мільярдів євро в короткостроковій перспективі для підтримки екологічно чистих виробничих процесів.

26 лютого Європейська комісія представила енергетичний план дій під назвою "План дій щодо забезпечення доступної енергії" (Affordable Energy Action Plan). Він включає короткострокові заходи, спрямовані на скорочення витрат на енергію, завершення створення енергетичного союзу та залучення інвестицій. План є центральним елементом Пакту про чисту промисловість, також представленого того ж дня. Він передбачає загальну економію, що оцінюється в 45 млрд євро до 2025 року, яка поступово зростатиме, щоб досягти 260 млрд євро щорічної економії до 2040 року. Єврокомісія визначила 3 сфери, на яких слід зосередити зусилля, щоб зробити електроенергію більш доступною: витрати на мережі та системи, податки та збори, а також витрати на постачання.

26 лютого Європейська комісія представила пакет пропозицій, спрямованих на спрощення правил ЄС, підвищення конкурентоспроможності та вивільнення інвестиційного потенціалу. Цільовою цифрою цих заходів (відомих як "Омнібус") є скорочення адміністративного тягаря для бізнесу щонайменше на 25%, а для МСП - щонайменше на 35% до 2029 року. Європейська виконавча влада сподівається заощадити 6,3 млрд євро на рік на адміністративних витратах та мобілізувати державний і приватний інвестиційний потенціал у розмірі 50 млрд євро. Це стосується низки документів, включаючи CSRD, CS3D, директиву про таксономію та механізм прикордонного вуглецевого коригування (MACF).

На зустрічі 24 лютого міністри рибальства та сільського господарства обговорили впровадження принципу сільського тесту, який має на меті покращити інтеграцію розвитку сільських територій в політику ЄС без створення додаткової бюрократії. Ситуація на європейському агропродовольчому ринку також була на порядку денному. Спостерігаються позитивні ознаки відновлення, хоча ціни все ще вищі, ніж до пандемії Covid. Погані погодні умови та геополітична ситуація також становили виклики для стабільності ринку. Нарешті, затверджене бачення Єврокомісії щодо сільського господарства та продовольства було опубліковане 19 лютого.

24 лютого Рада ЄС представила проект рекомендації щодо плану ЄС з врегулювання кризових ситуацій у сфері кібербезпеки. Мета полягає в тому, щоб чітко і просто представити цю нову структуру. Цей план дій з кібербезпеки дасть відповідним європейським учасникам краще розуміння того, як взаємодіяти і застосовувати механізми врегулювання криз, а також більш структуровану співпрацю між цивільними та військовими сторонами, зокрема, з НАТО.

Міністри ЄС, відповідальні за європейські справи, зустрілися 25 лютого для підготовки до березневої Європейської Ради. Зустріч стала нагодою обговорити війну в Україні, події на Близькому Сході, європейську конкурентоспроможність, наступну багаторічну фінансову програму та питання міграції. Міністри також обговорили програму роботи Європейської комісії 2025 рік та розробку стратегії майбутнього Європи, яка має бути опублікована у червні.

Міністри закордонних справ зустрілися 24 лютого, щоб обговорити війну в Україні, дату третьої річниці, в присутності свого українського колеги. Також були обговорені ситуація на Близькому Сході, з особливим акцентом на Сирії, секторі Газа та Лівані, а також конфлікт у Демократичній Республіці Конго. Було прийняте рішення про часткове скасування обмежувальних заходів, вжитих проти Сирії, в рамках зусиль Європейського Союзу з підтримки політичного переходу та швидкого економічного відновлення в країні після падіння режиму Асада в грудні 2024 року.

Колегія Європейських комісарів та її президентка Урсула фон дер Ляєн відвідали Індію 27-28 лютого з метою подальшого зміцнення відносин. Відбулися дискусії щодо партнерства між ЄС та Індією та формування стратегічного порядку денного між ЄС та Індією. Були визначені три ключові напрямки, які визначатимуть майбутнє відносин між цими двома державами: торгівля та технології, безпека та оборона, взаємозв'язок та глобальне партнерство. Урсула фон дер Ляєн зазначила про домовленість з Нарендрою Моді щодо необхідності досягнення прогресу в торговельних переговорах, а також анонсувала роботу над партнерством у сфері безпеки та оборони.

Правоцентристська партія ÖVP повідомила про угоду з соціал-демократами SPÖ та лібералами про формування уряду 27 лютого, після найдовших переговорів з часів післявоєнного періоду. Ця угода була досягнута після невдалих переговорів з ультраправою партією FPÖ, яка перемогла на виборах 29 вересня. ÖVP та SPÖ матимуть по шість міністерств, а ліберали - два. Цей уряд є першою трипартійною коаліцією з 1949 року.

Вперше в світі Естонія інтегрує ChatGPT Edu (версію ChatGPT, призначену для університетів) та інші продукти штучного інтелекту в свої шкільні програми. Про це повідомили 24 лютого уряд Естонії, OpenAI та Anthropic. Згідно з повідомленням уряду, 20 000 ліцеїстів старших класів та 3 000 викладачів отримають безкоштовний доступ до ChatGPT Edu від OpenAI, а також до інших програм з AI з вересня 2025 року. Програма буде продовжена на наступний рік у професійно-технічних коледжах, щоб доєднати до програми ще 38 000 учнів та 2 000 викладачів.

24 лютого міністр оборони Естонії Ханно Певкур прийняв у Таллінні свого французького колегу Себастьєна Лекорню, щоб обговорити оборонну співпрацю між двома країнами, а також безпекову ситуацію в Європі та Україні і майбутній саміт НАТО. Естонський та французький міністри також провели зустріч з міністрами оборони європейського формату "п'ятірки" та Північно-Балтійських країн, присвячену підтримці України та європейської безпеки. Після цього обміну думками Певкур повідомив про збільшення естонської військової допомоги, включаючи постачання 10 000 артилерійських снарядів та інвестиції в українську оборонну промисловість у розмірі 100 млн. євро.

26 лютого, через три дні після перемоги на виборах до парламенту, лідер ХДС Фрідріх Мерц прибув до Парижа для робочої зустрічі з президентом Французької Республіки Емманюелем Макроном. Ця неформальна зустріч була присвячена перезапуску відносин у Європі та між Францією й Німеччиною, міжнародним кризам та напруженості, а також переговорам, пов'язаним з війною в Україні.

24 лютого, в день третьої річниці початку війни в Україні, президент Франції Емманюель Макрон прибув до Вашингтона, щоб зустрітися зі своїм американським колегою Дональдом Трампом. Вони обговорили війну в Україні, стратегічне співробітництво між двома країнами, а також міжнародні кризи.

26 лютого прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон відвідав Рим, де зустрівся з прем'єр-міністеркою Італії Джорджею Мелоні. Обидва лідери обговорили війну в Україні, трансатлантичну безпеку та оборону, конкурентоспроможність та боротьбу з нелегальною міграцією в контексті зміцнення двосторонньої співпраці між Швецією та Італією.

27 та 28 лютого президент Франції Емманюель Макрон здійснив офіційний візит до Португалії. Спочатку він відвідав Лісабон, де провів переговори зі своїм португальським колегою Ребелу де Соузою та прем'єр-міністром Луїшем Монтенегро, з яким підписав франко-португальську Декларацію про океан. Потім він провів переговори з головою парламенту Жозе Педро Агіар-Бранку. 28 лютого глава французької держави вирушив до Порту, де провів переговори з ключовими гравцями франко-португальських технологій та ратифікував підписання дев'яти двосторонніх політичних, економічних та культурних угод з прем'єр-міністром Португалії.

24 лютого, у третю річницю початку війни в Україні, уряд Великої Британії оголосив про ухвалення свого наймасштабнішого пакету санкцій, що включає близько ста нових заходів, спрямованих проти фізичних та юридичних осіб у росії. Ці санкції спрямовані не лише проти "російської військової машини", але й, вперше, проти суб'єктів, розташованих у кількох третіх країнах, які підтримують вторгнення. Під санкції потрапили компанії, розташовані в Туреччині, Таїланді, Індії та Китаї, а також міністр оборони та військове командування північної кореї.

25 лютого прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив у парламенті, що хоче збільшити оборонний бюджет Великої Британії з нинішніх 2,3% до 2,5% ВВП до 2027 року. Ця заява була зроблена напередодні його зустрічі з Дональдом Трампом, в той час, коли Сполучені Штати підштовхують європейські країни до посилення їхніх зобов'язань перед НАТО.

25 лютого Парламентський комітет парламентського партнерства ЄС-Вірменія, вітаючи ухвалення в першому читанні Національними зборами Вірменії законопроекту про початок процесу вступу Вірменії до Європейського Союзу, запросив уряд Вірменії та європейські інституції обговорити реалістичний план роботи з метою досягнення цієї "стратегічної мети" для майбутнього країни. Делегацію прийняв прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, з яким обговорили питання нормалізації відносин між Вірменією та Азербайджаном, а також запуск проєкту "Перехрестя миру", спрямованого на розблокування регіональних комунікацій та пошук відповідей на питання, пов'язані з процесом демаркації кордону.

28 лютого Європейська Рада ухвалила рішення про надання допомоги у розмірі 6 мільйонів євро в рамках Європейського фонду миру з метою зміцнення збройних сил Чорногорії (обладнання, оперативна допомога тощо). Цим рішенням Європейська Рада прагне зміцнити безпеку та оборону як цієї країни, так і Західних Балкан загалом.

27 лютого, після місяців тривалих переговорів, засновник Робітничої партії Курдистану (РПК) Абдулла Оджалан закликав до припинення збройної боротьби з в'язниці, в якій він перебуває з 1999 року в Стамбулі. Лідер руху, який вже тривалий час бере участь у турецько-курдському конфлікті, офіційно закликав до розпуску своєї політичної організації і закликав своїх прихильників скласти зброю. Відповідну заяву зачитали курдські депутати від партії DEM, які відвідали його. Це - початок процесу, який може призвести до політичного врегулювання конфлікту, що роздирає країну з 1980-х років.

У 2023 році 13 країн-членів Європейського Союзу, які мають атомні електростанції, виробили 619 601 гігават-годин (ГВт-год) електроенергії, що на 1,7% більше, ніж у 2022 році, "значною мірою завдяки Франції, яка завершила технічне обслуговування своїх ядерних реакторів", повідомляє Євростат у своїй новій публікації від 26 лютого. На атомні електростанції в цих 13 країнах припадає 22,8% загального виробництва електроенергії в Європейському Союзі.

Європейський інститут гендерної рівності 25 лютого опублікував Індекс гендерної рівності-2024. У звіті зазначено, що рівень гендерно зумовленого насильства в Європейському Союзі залишається високим, жорстоким та недостатньо задокументованим, незважаючи на значні законодавчі зусилля. Згідно з даними звіту, 31% жінок зазнали фізичного та/або сексуального насильства у віці від 15 років, і, незважаючи на вплив руху MeToo, 31% жертв ніколи не розповідали про свої страждання. Інститут також визнає значний прогрес, досягнутий в Європі у боротьбі з насильством щодо жінок.

Виставка "Безмежно синій" відбудеться в Музеї декоративно-прикладного мистецтва, фаянсу та моди замку Борелі в Марселі з 7 березня 2025 року по 15 лютого 2026 року. Вона досліджує важливість синього кольору, від XVIII століття до наших днів, у багатьох сферах, де цей колір та його нюанси проявляються у незбагненний спосіб: у мистецтві, графіці, прикрасах, моді.

До 25 серпня у паризькій галереї Bourse de Commerce проходить виставка "Тіла та душі" - дослідження представлення тіла в сучасному мистецтві. Спираючись на близько сотні робіт з колекції Піно (картини, скульптури, фотографії, відео та малюнки), Bourse de Commerce досліджує спосіб, у який мистецтво фіксує енергію та життєві потоки думки і внутрішнього життя, і запрошує нас долучитися до відданого, гуманістичного досвіду інакшості.

До 8 червня в мадридському Музеї Тіссена-Борнеміса проходить виставка, присвячена значенню мистецтва у творчості одного з найвидатніших письменників XX століття Марселя Пруста. Виставка зосереджена на чинниках, що вплинули на французького автора, таких як його оточення (природні та архітектурні ландшафти) та мистецькі течії, як сучасні, так і давні.

Виставка "Сієна: Розквіт живопису, 1300-1350" триватиме до 22 червня в Національній галереї в Лондоні, пропонуючи можливість зануритися в мистецький світ центральної Італії XIV-го століття. На виставці представлені понад сто художників та майстрів, які працювали в Сієні, Неаполі, Авіньйоні та інших містах. Відвідувачі матимуть нагоду ознайомитися з добіркою найбільш ранніх, вишуканих та визначних творів мистецтва в Європі.

Вперше в своїй історії Музей Ван Гога та Амстердамський художній музей об'єднали зусилля для створення експозиції про творчість Ансельма Кіфера. Задля цієї виставки художник створив нові твори, премʼєра яких відбудеться в рамках події. У творчості митця чітко простежується захоплення Ван Гогом. Виставка триватиме з 7 березня по 9 червня.