26 лютого Європейська комісія представила енергетичний план дій під назвою "План дій щодо забезпечення доступної енергії" (Affordable Energy Action Plan). Він включає короткострокові заходи, спрямовані на скорочення витрат на енергію, завершення створення енергетичного союзу та залучення інвестицій. План є центральним елементом Пакту про чисту промисловість, також представленого того ж дня. Він передбачає загальну економію, що оцінюється в 45 млрд євро до 2025 року, яка поступово зростатиме, щоб досягти 260 млрд євро щорічної економії до 2040 року. Єврокомісія визначила 3 сфери, на яких слід зосередити зусилля, щоб зробити електроенергію більш доступною: витрати на мережі та системи, податки та збори, а також витрати на постачання.

Правоцентристська партія ÖVP повідомила про угоду з соціал-демократами SPÖ та лібералами про формування уряду 27 лютого, після найдовших переговорів з часів післявоєнного періоду. Ця угода була досягнута після невдалих переговорів з ультраправою партією FPÖ, яка перемогла на виборах 29 вересня. ÖVP та SPÖ матимуть по шість міністерств, а ліберали - два. Цей уряд є першою трипартійною коаліцією з 1949 року.

Колегія Європейських комісарів та її президентка Урсула фон дер Ляєн відвідали Індію 27-28 лютого з метою подальшого зміцнення відносин. Відбулися дискусії щодо партнерства між ЄС та Індією та формування стратегічного порядку денного між ЄС та Індією. Були визначені три ключові напрямки, які визначатимуть майбутнє відносин між цими двома державами: торгівля та технології, безпека та оборона, взаємозв'язок та глобальне партнерство. Урсула фон дер Ляєн зазначила про домовленість з Нарендрою Моді щодо необхідності досягнення прогресу в торговельних переговорах, а також анонсувала роботу над партнерством у сфері безпеки та оборони.

Європейський інститут гендерної рівності 25 лютого опублікував Індекс гендерної рівності-2024. У звіті зазначено, що рівень гендерно зумовленого насильства в Європейському Союзі залишається високим, жорстоким та недостатньо задокументованим, незважаючи на значні законодавчі зусилля. Згідно з даними звіту, 31% жінок зазнали фізичного та/або сексуального насильства у віці від 15 років, і, незважаючи на вплив руху MeToo, 31% жертв ніколи не розповідали про свої страждання. Інститут також визнає значний прогрес, досягнутий в Європі у боротьбі з насильством щодо жінок.

24 лютого міністр оборони Естонії Ханно Певкур прийняв у Таллінні свого французького колегу Себастьєна Лекорню, щоб обговорити оборонну співпрацю між двома країнами, а також безпекову ситуацію в Європі та Україні і майбутній саміт НАТО. Естонський та французький міністри також провели зустріч з міністрами оборони європейського формату "п'ятірки" та Північно-Балтійських країн, присвячену підтримці України та європейської безпеки. Після цього обміну думками Певкур повідомив про збільшення естонської військової допомоги, включаючи постачання 10 000 артилерійських снарядів та інвестиції в українську оборонну промисловість у розмірі 100 млн. євро.

27 лютого, після місяців тривалих переговорів, засновник Робітничої партії Курдистану (РПК) Абдулла Оджалан закликав до припинення збройної боротьби з в'язниці, в якій він перебуває з 1999 року в Стамбулі. Лідер руху, який вже тривалий час бере участь у турецько-курдському конфлікті, офіційно закликав до розпуску своєї політичної організації і закликав своїх прихильників скласти зброю. Відповідну заяву зачитали курдські депутати від партії DEM, які відвідали його. Це - початок процесу, який може призвести до політичного врегулювання конфлікту, що роздирає країну з 1980-х років.

Прем'єр-міністр Ірландії Мікхол Мартін зустрівся з Президентом України Володимиром Зеленським під час пересадки в аеропорту Шеннон в Ірландії 27 лютого, перед тим як останній вирушив на зустріч з Президентом США Дональдом Трампом у Вашингтоні. Лідери двох країн обговорили ситуацію в Україні та зусилля, спрямовані на досягнення тривалого миру в умовах російської агресії. Мкхол Мартін підтвердив непохитну підтримку України з боку Ірландії, наголосивши на готовності його країни надати гуманітарну та фінансову допомогу.

Після третьої річниці війни в Україні, 24 лютого, країни Північної Європи заявили про надання значної допомоги Україні для підтримки її гуманітарних, відновлювальних та оборонних зусиль. Данія оголосила про допомогу у розмірі 54,6 млн. євро. Швеція надасть системи протиповітряної оборони на суму 122 мільйони євро. Нарешті, Норвегія планує виділити 1,06 млрд євро на гуманітарну допомогу та енергетичну безпеку. Крім того, Осло оголосив про виділення ще 1,93 млрд євро на військову оборону України.

24 лютого Рада Безпеки Організації Об'єднаних Націй ухвалила ініційовану Сполученими Штатами резолюцію, яка закликає до якнайшвидшого припинення конфлікту в Україні та встановлення тривалого миру. Ця резолюція стала першою, ухваленою з початку війни. П'ять європейських країн утрималися: Данія, Франція, Греція, Велика Британія та Словенія, оскільки вони хотіли більше гарантій і не хотіли, щоб Україна де-факто капітулювала. Зокрема, була відхилена поправка, яка містила слова "спричинена тотальним вторгненням росії в Україну". Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй ухвалила дві резолюції одночасно, які закликали до миру в Україні. Авторами однієї з них були Україна та держави-члени Європейського Союзу, а іншої - Сполучені Штати, оскільки обговорення зосереджувалося на включенні України до мирного процесу.

24 лютого, в день третьої річниці початку війни в Україні, президент Франції Емманюель Макрон прибув до Вашингтона, щоб зустрітися зі своїм американським колегою Дональдом Трампом. Вони обговорили війну в Україні, стратегічне співробітництво між двома країнами, а також міжнародні кризи.

28 лютого Європейська Рада ухвалила рішення про надання допомоги у розмірі 6 мільйонів євро в рамках Європейського фонду миру з метою зміцнення збройних сил Чорногорії (обладнання, оперативна допомога тощо). Цим рішенням Європейська Рада прагне зміцнити безпеку та оборону як цієї країни, так і Західних Балкан загалом.