"Це радше випробування – момент істини для континенту, який знову зіткнувся з війною і мусить дати їй відсіч, зокрема й військовими засобами. Експансіоністський та диктаторський привид нависає над Європою, яка стикається з нестабільною позицією свого історичного американського союзника. Не може бути жодних переговорів щодо російсько-українського конфлікту без європейців, які будуть визначати їхній результат.

Парламент Греції обрав Константіноса Тасуласа президентом Грецької Республіки в четвертому, останньому турі голосування 12 лютого. Підтриманий правлячою партією "Нова демократія", він отримав 160 з 151 необхідного голосу. Колишній голова Вулі, парламенту Греції змінить на цій посаді Єкатеріні Сакелларопулу, першу жінку, обрану на посаду президентки країни в середині березня.

11 лютого Європейська комісія оприлюднила результати конкурсу на отримання постдокторських стипендій імені Марії Склодовської-Кюрі на 2024 рік. На ці стипендії в рамках дослідницької програми ЄС "Горизонт Європа" виділено 417 мільйонів євро. Ці кошти дозволять підтримати 1 696 дослідників-постдокторантів у розвитку їхніх проєктів, зокрема, у сфері соціальних наук (23% проєктів), природничих наук (21%), а також інформаційних наук та інженерії (15,63%). Наступний конкурс на отримання грантів відбудеться 8 травня 2025 року.

Європейський комітет з питань медіа-послуг провів своє інавгураційне засідання 10 лютого. Комітет є незалежним консультативним органом, який сприятиме впровадженню Директиви про аудіовізуальні медіа-послуги. Він замінює та продовжує роботу Європейської групи регуляторів аудіовізуальних медіа-послуг. Роль цього нового комітету полягатиме у наданні висновків щодо національних заходів, пов'язаних з цим сектором, а також щодо спільних заходів, що стосуються внутрішнього ринку медіа-послуг. Головою та віце-головою комітету були обрані пан Карлос Агілара Паредесас та пані Амму Асанте відповідно.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн взяла участь у Саміті дій зі штучного інтелекту в Парижі. 11 лютого вона анонсувала запуск ініціативи з масштабного інвестування у штучний інтелект. Ця ініціатива передбачає майже 200 мільярдів євро, з яких 20 мільярдів євро будуть спрямовані на створення так званих ШІ-гігафабрик. Ці фабрики спеціалізуватимуться на навчанні великих, складних моделей ШІ.

11 лютого Європейська комісія ухвалила робочу програму до 2025 року. Заявлена амбітна мета полягає в тому, щоб діяти заради підвищення конкурентоспроможності, безпеки та економічної стійкості Союзу. Прагнення зменшити адміністративний тягар та спростити правила ЄС також було висловлено в директиві Omnibus. Було також згадано про впровадження нового компасу конкурентоспроможності, а також про презентацію нової багаторічної фінансової програми.

Депутати Європейського парламенту 13 лютого ухвалили резолюцію, в якій заявили, що самопроголошена влада "Грузинської мрії" в Грузії не має жодної легітимності, і вважають Саломе Зурабішвілі законною президенткою країни. Вони закликають міжнародну спільноту приєднатися до бойкоту грузинського керівництва.

Після оприлюднення звіту Європейського центрального банку за 2024 рік депутати Європарламенту 11 лютого ухвалили рекомендації для ЄЦБ, закликавши докласти більше зусиль для стримування інфляції та оцінки впливу війни та конфліктів на цінову стабільність.

12 лютого Європейський парламент схвалив оновлення правил ПДВ, щоб привести їх у відповідність до цифрової епохи. До 2030 року ПДВ також застосовуватиметься до послуг, що надаються через онлайн-платформи. Це оновлення покладе край недобросовісній конкуренції з аналогічними товарами, що постачаються традиційним способом, та боротиметься з шахрайством з ПДВ.

11 лютого депутати Європейського Парламенту відновили дію Угоди про наукове і технологічне співробітництво між Україною та Європейським Співтовариством. Метою угоди є заохочення, розвиток та сприяння діяльності в науково-технічних галузях, що становлять спільний інтерес для обох сторін. Серед іншого, угода дозволяє українським організаціям брати участь у науково-технічних проєктах ЄС, а також обмінюватися інформацією про наукову практику чи законодавство.

12 лютого міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро привітав своїх колег з Німеччини, Польщі, Іспанії та Італії на так званих переговорах "Веймар+". До них приєдналися британський та український міністри Девід Ламмі та Андрій Сибіга. В обговореннях також взяли участь Високий представник ЄС Кая Каллас і Європейський комісар з питань оборони Андрюс Кубілюс. Європейські міністри попередили, що майбутнє України має стосуватися як Європи, так і Києва.

13 лютого в Парижі відбулась конференція щодо Сирії за участі президента Франції Емманюеля Макрона, міністра закордонних справ Франції Жана-Ноеля Барро, його сирійського колеги Асада Хасана аль-Шибані, делегацій сусідніх з Сирією держав, США, Ліги арабських держав, Європейського Союзу та Організації Об'єднаних Націй. Учасники підписали спільну декларацію про визнання та підтримку сирійського перехідного уряду, координацію гуманітарної допомоги та визнання важливості культурної спадщини Сирії для розвитку країни.

12 лютого прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо зустрівся в Брюсселі з головою Європейської Ради Антоніу Кошту та президентом Європейської Комісії Урсулою фон дер Ляєн. Вони підкреслили міцні зв'язки, які об'єднують Канаду та Європейський Союз, зокрема, через Угоду про стратегічне партнерство та Всеохоплюючу економічну та торговельну угоду (CETA). З наближенням третьої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну лідери підтвердили свою непохитну підтримку Києву.

14 лютого Рада Європейського Союзу прийняла рішення продовжити мандат операції з морської безпеки ASPIDES, метою якої є гарантування свободи судноплавства у світлі кризи в Червоному морі. Це продовження триватиме до 28 лютого 2026 року і коштуватиме близько 17 мільйонів євро за весь період. Метою операції є збір інформації про торгівлю зброєю та фантомні флоти з метою обміну нею з союзниками.

Мюнхенська безпекова конференція відбулася з 14 по 16 лютого цього року. Декілька виступів стали знаковими в контексті відновлення діалогу між Вашингтоном та москвою щодо війни в Україні. Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала активувати надзвичайну статтю, яка звільнила б витрати на оборону від обмежень бюджетного дефіциту ЄС. Віце-президент США Дж.Д. Ванс виголосив промову, спрямовану проти Європи, а президент України Володимир Зеленський закликав своїх партнерів до створення європейської армії.

12 лютого канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив про продовження на шість місяців тимчасового прикордонного контролю, запровадженого у вересні заради внутрішньої безпеки та боротьби з нелегальною імміграцією. Він заявив, що ці заходи, які відступають від принципу вільного пересування в межах Шенгенської зони, виявилися ефективними у зменшенні нелегальної міграції. Уряд Німеччини повідомив Європейську комісію про продовження цих заходів контролю ще на шість місяців. У вересні минулого року Єврокомісія підтвердила винятковий характер цих заходів та необхідність того, щоб вони були відповідними.

За тиждень до федеральних виборів у Німеччині, запланованих на 23 лютого, партія ХДС/ХСС лідирує з 30% голосів. AfD може зробити великий прорив та отримати майже 21% голосів, значно випередивши СДПН, яка, за оцінками, має 15% голосів, і "зелених" з 13%. Слід зазначити, що Ліберальна партія, СвДП, з 4%, не буде представлена в Бундестазі.

Герберт Кікл, лідер ультраправої партії FPÖ, 12 лютого повідомив президенту республіки Александеру ван дер Беллену про безрезультативні переговори з ÖVP. Ці переговори розпочалися 6 січня після історичної перемоги FPÖ на парламентських виборах 29 вересня, коли вона отримала 29% голосів виборців. Невдача цих перемовин може призвести до нових виборів, якщо тільки не відбудеться новий діалог між іншими політичними партіями.

Після прийому у короля Іспанії Феліпе VI, Єврокомісарка з питань Середземномор'я Дубравка Шуіца 10 лютого зустрілася з міністром закордонних справ, Європейського Союзу та співробітництва Іспанії Хосе Мануелем Альбаресом. Під час цієї зустрічі вони підтвердили, що мир та стабільність на Близькому Сході є невід'ємною складовою європейської політики в Середземномор'ї. Хосе Мануель Альбарес також підтвердив готовність Іспанії сприяти зміцненню середземноморської політики ЄС.

Міжнародний сільськогосподарський салон - це подія, яку не можна пропустити у світі сільського господарства. Як і щороку, подія відбуватиметься в 61-ий раз у Парижі з 22 лютого по 2 березня з головною цьогорічною темою "Сільське господарство - гордість Франції". Салон обіцяє підкреслити важливу роль, яку відіграють фермери у забезпеченні продовольчого суверенітету та забезпеченні населення продуктами харчування.

Паризький саміт зі штучного інтелекту (ШІ) завершився 11 лютого. З цієї нагоди майже 60 країн та організацій, включаючи Китай, Індію та Європейський Союз, підписали угоду, яку відхилили США та Велика Британія, щодо інклюзивного та сталого розвитку ШІ, підкресливши важливість доступності ШІ та багатостороннього діалогу навколо нього. Було також ратифіковано низку угод, таких як Паризька хартія штучного інтелекту в інтересах суспільства, спрямована на сприяння відкритості та прозорості у сфері сталого ШІ, та Паризька декларація про збереження людського контролю над системами озброєнь, що використовують ШІ, з метою гарантування дотримання гуманітарного права.

Прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді здійснив офіційний візит до Франції з 10 по 12 лютого, під час якого зустрівся з президентом Французької Республіки Емманюелем Макроном. З цієї нагоди обидва лідери підписали спільну декларацію, спрямовану на зміцнення партнерства заради безпеки та суверенітету в рамках історичної оборонної співпраці між двома країнами, а також підтвердили свої зобов'язання щодо екологічних та економічних питань, закликавши до реформування багатосторонніх відносин задля збереження справедливого та мирного світового порядку. Емманюель Макрон і Нарендра Моді також урочисто відкрили 12 лютого Генеральне консульство Індії в Марселі для зміцнення культурних зв'язків між Францією та Індією.

Після зустрічі з президентом Італійської Ради Джорджею Мелоні з метою зміцнення двосторонніх відносин між Австрією та Італією, в.о. Канцлера Австрії Александер Шалленберг взяв участь у міністерській зустрічі щодо Західних Балкан 10 лютого в Римі. На тлі посилення геополітичної напруженості учасники зустрічі домовилися посилити стратегічну співпрацю між Європейським Союзом та Балканами в різних сферах, таких як боротьба з організованою злочинністю, гібридними та кіберзагрозами, визначивши пріоритетним процес європейської інтеграції в регіоні.

10 лютого прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск представив інвестиційний план на рекордні 155 мільярдів євро до 2025 року, спрямований на зміцнення безпеки Польщі в умовах війни в Україні та стимулювання зростання. Глава уряду також заявив, що Польща має намір наздогнати економіки західних країн ЄС, та зобов'язався залучити іноземні інвестиції.

Президент Румунії Клаус Йоганніс повідомив про свою відставку 10 лютого. Він передав прохання про відставку головам Сенату та Палати депутатів, щоб уникнути дебатів щодо прохання про відсторонення від посади, які спочатку були заплановані на 11 лютого. Не домовившись з парламентом, президент подав у відставку після того, як кілька депутатів від проєвропейської партії USR підписали запит про його відсторонення. З 12 лютого протягом 90 днів обов'язки президента виконує голова Сенату та виконуючий обов'язки голова Націонал-ліберальної партії Іліє Болоян до проведення нових виборів, запланованих на 4 травня та 18 травня.

12 лютого парламент Вірменії ухвалив у першому читанні законопроєкт щодо початку переговорів про вступ до Європейського Союзу, що свідчить про прагнення Вірменії, яка віддаляється від свого традиційного союзника росії, зблизитися із Заходом. Законопроєкт був поданий на розгляд депутатів урядом прем'єр-міністра Нікола Пашиняна 9 січня та прийнятий 63 голосами проти 7 і тепер піде на друге читання.

12 лютого Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе здійснив свій перший офіційний візит до Молдови, щоб підтвердити прихильність Ради Європи до зміцнення співпраці з країною. Під час свого візиту він представив План дій на 2025-2028 роки, спрямований на підтримку реформ, необхідних для вступу Молдови до ЄС. Цей план з бюджетом у 30 мільйонів євро охоплює такі сфери, як правосуддя, свобода ЗМІ та боротьба з дезінформацією. Президентка Молдови Мая Санду підкреслила важливість цієї підтримки перед обличчям гібридних загроз демократії в країні.

Голова Європейського інвестиційного банку Надя Кальвіно зустрілась із президентом України Володимиром Зеленським під час візиту до Києва 10 лютого. Вона підтвердила, що Україна є головним пріоритетом, та повідомила про домовленості щодо залучення 1 мільярда євро інвестицій для відновлення та розвитку країни як у державному, так і в приватному секторах. Пріоритетними сферами є освіта, охорона здоров'я та забезпечення чистою водою.

17 лютого в Єлисейському палаці в Парижі відбулася зустріч щодо європейської безпеки та ситуації в Україні. Цей неформальний саміт об'єднав глав урядів Німеччини, Великої Британії, Італії, Польщі, Іспанії, Нідерландів і Данії, а також президента Європейської ради Антоніу Кошту, президентку Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн і генерального секретаря НАТО Марка Рютте. В контексті прямого діалогу між Вашингтоном і Москвою щодо України європейські лідери закликали США залишатися залученими до безпеки континенту. Попри спільну позицію щодо зміцнення оборонного потенціалу, серед учасників зберігаються розбіжності щодо можливого розгортання військ для гарантування тривалого мирного врегулювання.

11 лютого Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) засудив росію за порушення права на свободу слова, закріпленого в Європейській конвенції з прав людини. Від початку вторгнення на територію України росія прийняла закони, які роблять кримінальним злочином будь-яку заяву або повідомлення, що суперечать офіційній пропаганді, згідно з якою вторгнення в Україну є "спеціальною військовою операцією". Суд встановив, що існує системна та широко поширена практика обмежень на висвітлення війни в Україні, що свідчить про скоординовані зусилля, спрямовані на придушення критики, а не на реагування на загрозу національній безпеці.

Міністри оборони країн-членів Атлантичного альянсу зустрілися 13 лютого на своєму першому саміті в присутності Піта Хегсета, нового міністра оборони США. До міністрів приєдналися їхній український колега Рустем Умєров та Висока представниця ЄС Кая Каллас, які взяли участь у засіданні Ради Україна-НАТО. Хоча минулого року Альянс пообіцяв надати Україні 40 мільярдів євро, надана допомога перевершила очікування - понад 50 мільярдів євро були надані Україні. На полях зустрічі міністрів Організація започаткувала дві нові багатонаціональні ініціативи, спрямовані на подальше поліпшення захисту свого повітряного простору.

11 лютого Європейська комісія опублікувала черговий звіт із серії публікацій "She Figures" ("Вона має значення"), в якому представлені статистичні дані щодо гендерної рівності у сфері досліджень та інновацій, починаючи з 2003 року. Звіт показує, що в цій сфері спостерігається значна недопредставленість жінок, особливо на керівних посадах, що становить загрозу для інноваційного потенціалу Європи. Розрив навіть збільшується в таких критично важливих секторах, як інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ), що загострює дефіцит кваліфікованих кадрів, а також знижує конкурентоспроможність цих галузей.

В опублікованому 12 лютого звіті Європейська рахункова палата визнає правомірними негайні заходи, вжиті Європейським Союзом після масового напливу людей з України, починаючи з 2022 року. Зокрема, ЄС адаптував правила своєї політики згуртованості з трьома так званими регламентами "CARE", щоб врахувати присутність 4,2 мільйона українських біженців станом на кінець жовтня 2024 року. Рахункова палата визнає комплексність реалізації цих фондів і вважає, що проєкти були відібрані ефективно. Однак вона відзначає недоліки в моніторингу виділених коштів та відсутність конкретних даних про кількість програм допомоги українським біженцям, що унеможливлює оцінку ефективності програми CARE.

Опитування Євробарометру щодо сприйняття штучного інтелекту у світі праці було опубліковане 13 лютого. 62% опитаних позитивно сприймають штучний інтелект і переконані, що ці технології матимуть позитивний вплив на їхню роботу, економіку та якість життя. Крім того, 70% опитаних вважають, що ШІ підвищить продуктивність праці. Тим не менш, 84% з них виступають за ретельне управління цими технологіями, щоб забезпечити повагу до приватного життя та гарантувати прозорість на ринку праці.

До 6 липня в Музеї Набережна Бранлі-Жак Ширак проходить виставка, присвячена таємничому й захоплюючому походженню золота та його поєднанню з текстильним мистецтвом. Відкрите майже 7 000 років тому, золото є найціннішим і найблагороднішим металом у світі, об'єктом жадання та символом багатства та розкоші. Через діалог, що поєднує наукові відкриття та мистецький погляд, виставка розкриває красу, різноманітність і багатство костюмів з величезного регіону, що простягається від Магрибу до Японії, через країни Близького Сходу, Індію та Китай.

До 15 червня в мадридському музеї Прадо проходить виставка, присвячена Домінікосу Теотокопулосу, відомому як Ель Греко, художнику грецького походження, який оселився в Іспанії. На виставці представлені більшість робіт, написаних художником між 1577 та 1579 роками для монастиря Санто-Домінго-ель-Антігуо в Толедо, зокрема знамените "Вознесіння Богородиці", створене у співпраці з Чиказьким інститутом мистецтв.

Шведський художній музей у Ґетеборзі представляє виставку "Апокаліпсис: від Страшного суду до кліматичної загрози", яка триватиме до 18 січня 2026 року. Через добірку скульптур, картин та відеоробіт ця подія досліджує п'ять століть апокаліптичного мистецтва - від зображень Страшного суду до сучасного бачення кліматичних катастроф, воєн та технологічного прогресу. Твори висвітлюють еволюцію історій про кінець світу протягом століть.

До 20 квітня у Палаці фестивалів Канн проходить виставка, присвячена красі середземноморських пейзажів. Ця виставка занурює публіку у позачасову привабливість золотого віку Середземномор'я, землі натхнення, де природа та мистецтво перепліталися в творах поколінь сучасних художників, таких як Моне, Пікассо та Матісс.

До 7 вересня у віденському музеї Бельведер проходить виставка "Gustav Klimt - Pigment & Pixel". Ця виставка з'явилася після того, як нещодавні дослідження дозволили по-новому поглянути на пошуки та методи роботи художника.

До 2 листопада у лондонському Музеї сучасного мистецтва (Young V&A) проходить виставка "Створюючи Єгипет". Подія запрошує відвідувачів у подорож від давнього минулого до сьогодення, досліджуючи творчість Стародавнього Єгипту та її вагомий вплив на сучасне мистецтво, дизайн та масову культуру.