З метою реагування на економічні та соціальні наслідки пандемії Covid-19 Європейський Союз створив фонд відновлення у розмірі 672,5 млрд. євро - відомий як Фонд відновлення та стійкості для держав-членів ЄС у формі грантів та кредитів. 8 листопада Італія отримала другий транш у розмірі 21 млрд євро після досягнення 45 цільових показників. 7 та 10 листопада Єврокомісія затвердила попередню підготовку для виплат Болгарії та Хорватії. Фонд надає інтерактивну карту планів по кожній країні, включаючи суми, графіки та пріоритети.

10 листопада депутати Європарламенту схвалили дві угоди, спрямовані на спрощення транскордонних перевезень товарів між Європейським Союзом й Україною та Молдовою. Мета - забезпечити альтернативні повітряним та морським шляхам транзитні маршрути для експорту зернових, палива та продуктів харчування. Крім того, угода передбачає визнання українських водійських посвідчень на території Євросоюзу.

Рада ЄС та Європарламент 10 листопада погодили проект рішення не визнавати в ЄС російські паспорти, видані в окупованих регіонах України та Грузії. Цей захід має бути офіційно схвалений обома установами.

Єврокомісія та держави-члени ЄС, що межують з Україною, повідомили 11 листопада про виділення 1 мільярда євро для сприяння функціонуванню торговельних шляхів, що з'єднують Україну з Європейським Союзом. Ці коридори були створені у травні для забезпечення експорту української сільськогосподарської продукції, зокрема зернових, та імпорту необхідних країні товарів.

Президент України Володимир Зеленський 11 листопада прийняв Спікерку Литовського парламенту Вікторію Чміліте-Нільсен, яка перебуває в Києві з візитом у рамках засідання Парламентської асамблеї України та Литви. Він високо оцінив військову, фінансову та гуманітарну підтримку з боку Литви. Політики обговорили європейську енергетичну кризу та ідею використання арештованих або заморожених російських коштів для фінансування відновлення України.

Єврокомісія запропонувала 9 листопада ухвалити положення про подальше впровадження відновлюваних джерел енергії для прискорення процесу зменшення залежності від російського газу. У цьому контексті вважається, що об'єкти відновлюваної енергетики становлять першорядний суспільний інтерес. Крім того, положення передбачають прискорення процедур надання дозволів на встановлення обладнання для сонячної енергетики, надання дозволів на теплові насоси та реконструкцію електростанцій.

Єврокомісія представила 9 листопада свої пропозиції щодо реформування системи економічного управління ЄС з метою її спрощення для посилення відповідальності держав-членів за дотримання бюджетних правил. Пропонується зберегти верхню межу державного дефіциту на рівні 3% ВВП та боргу - на рівні 60% ВВП, а також визначити бюджетну політику для кожної держави-члена на чотирирічний період, відповідно до її фінансового становища, щоб забезпечити оздоровлення фінансової спроможності кожної країни-члена.

11 листопада Єврокомісія представила свої економічні прогнози, які передбачають рецесію в останньому кварталі року, але також зростання у 2022 році на 3,3% в Європейському Союзі та на 3,2% в єврозоні. У 2023 році прогнозується зростання лише на 0,3% як для Європейського Союзу, так і для єврозони. Очікується, що пік інфляції в Європейському Союзі припаде на кінець 2022 року - 9,3%. Передбачається, що він знизиться до 7% у 2023 році та повернеться до 3% у 2024 році.

10 листопада депутати Європарламенту ухвалили Директиву про надання звітності зі сталого розвитку, яка вимагає від компаній регулярно ділитися даними про їхній вплив на навколишнє середовище та соціальну сферу. З метою боротьби з "грінвошингом-зеленим піаром", нові правила вимагають оприлюднення більш детальних даних, а також проходження незалежної сертифікації та аудиту наданої інформації. Тепер Рада ЄС має ухвалити цю пропозицію.

10 листопада депутати Європарламенту схвалили включення енергетичних заходів, передбачених REPowerEU, до національних планів відновлення з метою посилення підтримки вразливих домогосподарств, малих та середніх підприємств та мікропідприємств. Держави-члени повинні будуть передбачити заходи з енергозбереження, виробництва екологічно чистої енергії та диверсифікації джерел постачання. Крім того, депутати Європарламенту запропонували, щоб запропоновані Єврокомісією 20 млрд євро додаткових субсидій були розподілені з урахуванням залежності та збільшення витрат, а також частки викопних видів палива в енергоспоживанні кожної країни. Ці правила почнуть діяти з 1 лютого 2023 року.

10 листопада депутати Європарламенту проголосували за входження Хорватії до Шенгенської зони та закликали Раду ЄС ухвалити остаточне рішення з цього приводу. Вони підтвердили, що країна виконує всі умови для набуття повноправного членства. Разом з тим, вони закликали Хорватію забезпечити дотримання прав людини при контролі на зовнішніх кордонах та висловили побажання, щоб оцінка Єврокомісії була проведена в цьому ключі.

Депутати Європарламенту ухвалили 10 листопада більш жорсткі стандарти кібербезпеки для бізнесу, держорганів та інфраструктурних підприємств. Нове законодавство спрямоване на гармонізацію різних національних стандартів і включає нові зобов'язання щодо управління ризиками, включаючи безпеку ланцюгів постачання та обмін інформацією. Наразі охоплено критичні сектори енергетики, транспорту, банківської справи, цифрової інфраструктури, державного управління та космічного сектору. Тепер документ має бути ухвалений Радою ЄС.

8 листопада в рамках пакету законодавчих ініціатив з досягнення цілі 55 (Fit for 55) Європарламент та Рада ЄС досягли попередньої домовленості щодо введення жорсткіших норм для викидів парникових газів, зокрема, шляхом підвищення обов'язкового цільового показника скорочення викидів до 2030 року до 40%, а не 30%, порівняно з рівнем 1990 року. Для досягнення своїх національних цілей держави-члени дотримуються більш жорсткого графіка, який включає зобов'язання не перевищувати визначену річну квоту. Нові правила також обмежують можливості передачі, позичання та заощадження квот на викиди та сприяють підвищенню прозорості.

Рада ЄС 8 листопада ухвалила рішення продовжити до 23 листопада 2023 року санкції проти турецьких фізичних та юридичних осіб за несанкціоноване буріння у східній частині Середземного моря. Санкції передбачають заборону на в'їзд на територію Євросоюзу та заморожування активів фігурантів списку.

Єврокомісія спільно з Високим представником представила 10 листопада свою нову політику кіберзахисту, спрямовану на посилення співпраці між військовими та цивільними кіберспільнотами, зокрема, у відповідь на нещодавні кібератаки на енергетичні мережі, транспортну інфраструктуру та космічні об'єкти. Метою буде зміцнення загальноєвропейських координаційних механізмів, забезпечення безпеки оборонної екосистеми та консолідація інвестицій і діалогу у цій сфері.

14 листопада міністри закордонних справ обговорили ситуацію в Україні, продовольчу безпеку, індивідуальні санкції, захист критичної інфраструктури та європейську військову допомогу. Вони обмінялися думками щодо нового підходу ЄС до африканського регіону Великих озер та домовилися активізувати роботу щодо регіону Західних Балкан, який потерпає від кризових ситуацій. Міністри також обговорили ситуацію в Ірані та хімічну зброю. Вони затвердили висновки щодо прав жінок, щодо миру та безпеки, нагадавши, зокрема, про важливість гендерної рівності та прав людини в політичних курсах всіх країн-членів Європейського Союзу.

За останньою інформацією по справі судна "Ocean-Viking, яке Франція зустріла в Тулоні 11 листопада з 234 пасажирами, 175 з них у рамках європейської солідарності візьмуть під свою опіку 11 держав-членів ЄС. 4 країни (Італія, Греція, Кіпр та Мальта), які разом з Іспанією є найбільш вразливими до прибуття мігрантів, закликали 12 листопада Європейський Союз реформувати систему регулювання міграційних потоків. У заяві від 14 листопада президенти Франції та Італії Емманюель Макрон та Серджо Маттарелла наголосили на "необхідності створення умов для повноцінної співпраці в усіх сферах, як на двосторонньому рівні, так і в рамках Європейського Союзу". 14 листопада міністри внутрішніх справ Франції та Великої Британії Жеральд Дарманен та Сюелла Браверман підтвердили реалізацію заходів з боротьби з усіма формами нелегальної імміграції, включаючи перетин Ла-Маншу, відповідно до норм міжнародного права.

11 листопада президент Франції Емманюель Макрон прийняв у Єлисейському палаці іранських дисиденток: Масіх Алінеджада, Ладан Боруманд, Шиму Бабаї та Рою Піраї. Це перша зустріч лідера однієї з найпотужніших держав світу з іранськими жінками-дисидентками з часів початку руху протесту проти становища жінок, нав'язаного іранським режимом.

Міністерка закордонних справ Франції Катрін Колонна та її британський колега Джеймс Клеверлі провели зустріч у Парижі 11 листопада. Вони нагадали про важливість двостороннього саміту, який має відбутися наступного року. Головними темами стануть питання екології, енергетики та міграції. Вони також підтвердили готовність і надалі підтримувати Україну, зобов'язалися зміцнювати співпрацю з метою підтримки миру в Індо-Тихоокеанському регіоні та засудили репресії в Ірані.

14 листопада Голова Банку Франції Франсуа Віллеруа де Гальо та Президент Бундесбанку Йоахім Нагель оприлюднили аналітичну статтю, в якій наголосили на необхідності прискорення реалізації проекту ЄС щодо створення Союзу ринків капіталу з метою сприяння фінансовій стабільності.

9 листопада завершилося головування Ірландії в Комітеті міністрів Ради Європи. Організація нагадує про рішення Комітету провести четвертий саміт глав держав та урядів у травні 2023 року в Рейк'явіку, створення Контактної групи по Білорусі та роботу над спільною правовою відповіддю на російську агресію проти України. Ісландія змінила Ірландію на цій посаді.

Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) повідомив, що 15 листопада населення світу досягне 8 мільярдів, в основному за рахунок приросту населення в Азії та Африці, при цьому в Європі зараз спостерігається від'ємний приріст населення. Індія, з додатковими 177 мільйонами жителів, матиме найвищий приріст населення у 2023 році.

Австрійська національна бібліотека до 17 листопада 2023 року запрошує на виставку, присвячену австрійській письменниці та поетесі Інгеборг Бахманн. На виставці представлені рукописи, книги та предмети з будинку авторки.

71-й Міжнародний кінофестиваль Мангейм-Гайдельберг проходить з 17 по 27 листопада та презентує нові роботи, які ще ніколи не демонструвалися в інших країнах, де великі імена кінематографу сусідять з молодими режисерами.

З нагоди сторіччя від дня народження італійського письменника та режисера П'єра Паоло Пазоліні у римському Музеї MAXXI відкривається виставка "Tutto è santo. Il corpo politico" ("Все священне. Політичне тіло"), яка триватиме до 12 березня 2023 року.

До 30 листопада у Національному музеї у Вроцлаві проходить виставка світлин фотографа Василя Голосного, який з лютого 2022 року документує руйнування українського міста Харків та злочини, скоєні російською армією.

З 18 по 20 листопада у місті Единбург проходить престижний шотландський фестиваль скрипалів Scots Fiddle Festival, присвячений традиційній шотландській музиці, в рамках якого проводяться концерти, лекції та майстер-класи під керівництвом музикантів.

Музей Ель Греко в Толедо присвячує виставку Хосе де Рібері, яка триватиме до 19 лютого 2023 року. Подія організована у партнерстві з Будапештським художнім музеєм.

До 12 лютого 2023 року в Королівській академії мистецтв у Лондоні проходить виставка, присвячена невідомим жінкам-піонерам модернізму 20 століття: Паулі Модерсон-Беккер, Кеті Колльвіц, Габріелі Мюнтер та Маріанні Верефкін. В експозиції - 65 творів, створених на різноманітні тематики: натюрморти, дитинство, краєвиди, жіноче тіло.