Чинний президент Австрії Александер Ван дер Беллен може бути переобраний у першому турі президентських виборів 9 жовтня, набравши 51% голосів. Таким чином він випередив би кандидата від ультраправої партії FPÖ Вальтера Розенкранца (16%), а також співака Домініка Влазни, лідера Пивної партії (12%).

22 вересня на засіданні Ради Безпеки ООН щодо України Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш висловив стурбованість тим, що останні події в Україні "віддаляють нас від будь-якої перспективи миру". Він наголосив на серйозності порушень прав людини на території України, закликавши держави виключити можливість ядерного конфлікту. У зв'язку з рішенням Москви продовжити вторгнення очільник європейської дипломатії Жозеп Боррель пообіцяв домогтися притягнення Росії до відповідальності, згадавши про Міжнародний кримінальний суд.

Міністри закордонних справ Канади, Франції, Німеччини, Італії, Великої Британії, України, представники Південної Кореї, США та Швейцарії, а також Високий представник Європейського Союзу у спільній заяві, оприлюдненій 21 вересня, підтримали дії МАГАТЕ з підтримки безпеки на території Запорізької АЕС. Вони також звинуватили Росію у створенні ядерних загроз в Україні та заявили, що готові зробити висновки з цієї ситуації з метою планування заходів з безпеки ядерних об'єктів перед обличчям нових загроз.

Незалежна міжнародна комісія щодо Україні 23 вересня дійшла висновку, що з початку російського вторгнення в Україні були скоєні воєнні злочини. Багато з українських жертв були страчені після незаконного затримання і часто піддані тортурам. Три слідчі повідомили, що цивільні особи зазнавали нападів без розбору разом із солдатами, а також про сексуальне насильство над жінками та дітьми.

На Глобальному саміті з продовольчої безпеки 21 вересня Президент України Володимир Зеленський нагадав, що бути захищеним від голоду - це право, яке Росія хоче перетворити на привілей. У своєму виступі на філантропічному саміті Forbes 400 23 вересня він закликав до інвестицій в його країну, зокрема, в агробізнес та енергетику. В інтерв'ю французькій газеті Ouest France він закликав Францію, Німеччину та Туреччину більше допомагати Україні, а також підкреслив, що, на його думку, членство в ЄС має бути "питанням місяців, а не років".

Генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич та Президент Парламентської асамблеї Ради Європи Тіні Кокс засудили так звані референдуми в окупованих Росією регіонах України та наголосили, що вони не будуть визнані. У спільній заяві лідери країн G7 також засудили організовані силовими методами голосування та заявили, що вони не матимуть "ні юридичної сили, ані легітимності". 20 вересня Жозеп Боррель засудив заплановані псевдореферендуми на окупованих українських територіях. Ці референдуми, які суперечать суверенітету країни, є порушенням міжнародного права та не будуть визнані Європейським Союзом та його державами-членами.

23 вересня Президент Фінляндії Саулі Нііністьо та Міністерський комітет із закордонних справ та безпеки ухвалили рішення про запровадження найближчим часом обмежень на в'їзд російських туристів. Заходи будуть деталізовані у відповідній постанові Уряду, яка має бути прийнята найближчим часом.

Єврокомісія схвалила 21 вересня великий проект, що становить спільний європейський інтерес (PIIEC). Він спрямований на збільшення поставок відновлюваного водню та фінансуватиметься за рахунок державної підтримки у розмірі 5,2 млрд євро. Програма, яку ведуть 13 держав-членів, включає 35 спільних проектів із залучення приватних інвестицій для інноваційного розвитку водневої інфраструктури.

21 вересня в рамках Європейського плану боротьби з раком Єврокомісія представила новий підхід до покращення раннього виявлення раку. Рекомендація передбачає краще таргетування та розширення скринінгу для більшої кількості людей та таких видів раку, як рак легенів та простати.

20 вересня Рада ЄС ухвалила рішення про укладення Угоди про співробітництво між Європейським Союзом та його державами-членами з одного боку, та Австралією з іншого. Попередньо ратифікована державами-членами угода набуде чинності до 31 жовтня 2022 року. Вона має на меті оновити відновити попереднє партнерство 2008 року та поглибити європейсько-австралійське співробітництво. Угода відповідно охоплює декілька сфер, пов'язаних з безпекою, економічними та екологічними питаннями.

Міністри, відповідальні за захист прав споживачів, обговорили 23 вересня посилення застосування права у сфері захисту прав споживачів та виклики, з якими стикаються європейські споживачі, а також захист українців як вразливих споживачів.

21 вересня Європейський Союз виділив 715 млн. євро Глобальному фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією на період 2023-2025 років. Це міжнародне партнерство спрямоване на подолання СНІДу, туберкульозу та малярії, а також робить свій внесок у боротьбу з Covid-19.

На Світовому саміті з питань продовольчої безпеки, що відбувся 20 вересня, світові лідери пообіцяли збільшити гуманітарну допомогу, спрямовану на подолання нинішньої кризи у сфері продовольчої безпеки. Лідери обговорили питання дефіциту продовольства як основного чинника нестабільності, що посилюється війною в Україні та дезінформацією. Окрім надзвичайного фінансування для країн, які цього потребують, дії спрямовані на підтримку створення стійких сільськогосподарських систем.

Верховний представник Євросоюзу Жозеп Боррель 25 вересня закликав Іран припинити придушення протестів, викликаних загибеллю молодих жінок. Він назвав "невиправданим та неприйнятним" неспівмірне застосування сили іранською владою. Від імені Євросоюзу він вимагає відновлення доступу до Інтернету в Ірані, адже це є серйозним порушенням свободи слова.

Операція проти злочинної організації, ймовірно причетної до торгівлі наркотиками, відмивання грошей та вимагання, була проведена 20 вересня на Ібіці. В результаті операції було заарештовано 32 члени організації, яка також діяла в Мілані. Розслідування проводилось у співпраці між італійськими та іспанськими правоохоронними органами за підтримки Європолу та Євроюсту.

Дослідницька служба Європейського Парламенту опублікувала дослідження щодо запланованих заходів щодо інновацій в Євросоюзі, яке підсумовує стан справ та позиції залучених учасників.

21 вересня з нагоди 5-ї річниці набуття чинності Глобальної економічної та торговельної угоди між ЄС та Канадою (CETA) Єврокомісія відзначила, що двостороння торгівля товарами зросла на 31% до 60 млрд. євро, а торгівля продуктами харчування та сільськогосподарською продукцією зросла на 41%. Експорт товарів з Європейського Союзу до Канади збільшився на 26%, забезпечивши 700 000 робочих місць в Європі.

До 5 березня 2023 року в Музеї Гальєра в Парижі проходить виставка на честь Фріди Кало, організована у співпраці з Музеєм Фріди Кало в Мексиці. В експозиції представлені фільми та фотографії, що розповідають про її життя, а також понад 200 предметів, які належали художниці. Паралельно до 31 грудня експонується "капсульна виставка" про вплив мисткині на сучасну моду.

До 29 січня 2023 року в Культурному центрі Altinate в Падуї проходить виставка, присвячена ексцентричному світові Енді Воргола. В експозиції представлені 150 робіт, серед яких малюнки, гравюри, шовкографія, скульптури та листівки, створені художником.

До 8 січня 2023 року в мадридському виставковому центрі CaixaForum проходить перша іспанська виставка, присвячена винахіднику Ніколі Теслі, у партнерстві з Музеєм Ніколи Тесли в Белграді. Мета Проєкту - поєднати мистецтво та науку, представивши творчість та життя "одного з винахідників 20-го століття".

Центр польської скульптури в Оронсько до 12 лютого 2023 року представляє виставку робіт індійського художника Аніша Капура, яка познайомить з абстрактними скульптурами, створеними з різноманітних матеріалів, одного з ключових митців сучасності. Це перша виставка художника в Польщі.

До 30 жовтня Національний музей Шотландії в Единбурзі представляє історію анатомічних досліджень. Виставка простежує 500-річну історію медичних досліджень, зокрема мистецьких пошуків Леонардо да Вінчі, аналізує соціальну та медичну історію, пов'язану з розтином людських тіл.

Королівський музей образотворчих мистецтв Антверпена (KMSKA) з нагоди свого відкриття після ремонту присвячує виставку художнику Айвзу Маесу, яка триватиме до 3 вересня 2023 року. Його роботи базуються на дослідженні того, що залишилось від універсальних виставок з усього світу, та показують контраст між футуристичними візіями та реальністю сучасного світу.

Від початку російського вторгнення організовуються заходи на підтримку української культури в умовах війни. В рамках ініціативи "Українська весна" в Парижі проходять зустрічі та конференції до 7 жовтня. Зокрема, проєкт "Ми з Харкова" об'єднує багатьох особистостей з мистецького та академічного світу, щоб поговорити про українське мистецтво під час війни. Тижні української культури триватимуть в Оксфорді до 1 жовтня. Концерт за участі українських музикантів відбудуться в Лондоні 5 жовтня, у Берліні та Варшаві -13 жовтня. У Нижній Саксонії реалізуються спільні проекти між німецькими та українськими університетами. Європейський Союз фінансує українських митців, а Польща запровадила програму фінансової підтримки української культури.

Філія Лувру в місті Ланс відзначає своє 10-річчя та 200-річчя розшифровки ієрогліфів. З цієї нагоди до 16 січня 2023 року тут відкрита виставка, присвячена ієрогліфам. Вона розповідає історію науковця Жана-Франсуа Шампольйона, який розшифрував цю систему письма, та пояснює процес, який дозволив йому це зробити. В експозиції представлені 350 робіт.

До 8 січня 2023 року у віденському музеї Альбертіна проходить ретроспектива художника Жана-Мішеля Баскії. До експозиції увійшли близько 50 найважливіших робіт художника з державних та приватних колекцій, які по-новому відкривають його унікальний живописний стиль та мистецькі ідеї.

До 15 січня 2023 року в амстердамському Рейксмузеї проходить виставка з понад 200 об'єктів, що представляють мурах, павуків, метеликів тощо. Виставка показує, як художники та науковці захоплювалися цими маленькими створіннями.