Два нових комітети Європейського парламенту проголосували за своїх керівників 27 та 29 січня. Комітет з питань безпеки та оборони переобрав Марі-Агнес Страк-Ціммерманн (Renew, DE) на посаду голови 27 січня. Комітет з питань охорони здоров'я переобрав Адама Ярубаса (ЄНП, Польща) на посаду голови 29 січня. Ви можете знайти ці оновлення на сайті Фонду Роберта Шумана, присвяченому Європейському Парламенту.

29 січня Європейська Комісія представила свій "Компас конкурентоспроможності", який є продовженням доповіді Драґі, представленої у вересні минулого року. Він спрямований на подолання інноваційного розриву, зменшення надмірної залежності та підвищення конкурентоспроможності за допомогою заходів спрощення (пропозиція щодо цього буде детально викладена 26 лютого), зменшення перешкод на шляху до єдиного ринку, фінансування конкурентоспроможності, розвитку навичок та кращої координації політик на європейському та національному рівнях. Особливої уваги заслуговує запровадження 28-го правового режиму - Європейського бізнес-кодексу, який Фонд вже давно підтримує.

30 січня Європейська комісія ухвалила п'яту річну робочу програму в рамках Європейського оборонного фонду (ЄОФ), який виділяє понад 1 мільярд євро на спільні проекти оборонних досліджень та розробок. Робоча програма передбачає проведення дев'яти конкурсів на 31 тему з акцентом на цифрові технології, глибокі технологічні інновації, чисті й ресурсоефективні технологі, а такожї біотехнології.

Європейська комісія розпочала стратегічний діалог з європейською автомобільною промисловістю 30 січня з метою захисту майбутнього цього життєво важливого для Європейського Союзу сектору, одночасно просуваючи його кліматичні та соціальні цілі. Цей діалог відбуватиметься у формі регулярних зустрічей між зацікавленими сторонами та робочими групами, завданням яких є висунення детальних пропозицій щодо інновацій, чистого переходу, декарбонізації, конкурентоспроможності та стійкості, а також спрощення регуляторних норм.

На зустрічі 27 січня міністри сільського господарства та рибальства обговорили питання спрощення Спільної аграрної політики з метою зменшення адміністративного навантаження. Також було підняте питання посилення позицій фермерів у агропродовольчому ланцюгу постачання та торгівлі агропродовольчими товарами. Нарешті, польське головування представило свої пріоритети, а саме безпеку харчових продуктів, конкурентоспроможність агропродовольчого сектору та посилення стійкості до криз.

Міністри європейських справ зустрілися 28 січня, щоб обговорити пріоритети польського головування у сфері захисту верховенства права, розширення та розвитку співпраці з Великою Британією.

30 січня Рада ЄС ухвалила рішення про продовження мандату Місії Європейського Союзу у Вірменії (EUMA) на два роки, до 19 лютого 2027 року. З бюджетом у 44 мільйони євро місія має завдання здійснювати моніторинг та звітувати про ситуацію на місцях, сприяти безпеці людини в районах, що постраждали від конфлікту, та підтримувати розбудову довіри між Вірменією та Азербайджаном.

29 січня Європейський Союз та Йорданія підписали угоду про стратегічне партнерство після урочистої церемонії за участю короля Йорданії Абдалли II та президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн у Брюсселі. Партнерство передбачає фінансові та інвестиційні заходи з 2025 по 2027 рік, які оцінюються в 3 мільярди євро.

30 січня Європейський центральний банк повідомив про подальше зниження ключових процентних ставок на 25 базисних пунктів. Він зазначає, що процес дезінфляції перебуває в стадії завершення. Він прогнозує повернення до цільового рівня інфляції у 2% у середньостроковій перспективі протягом 2025 року. Таке зниження процентних ставок знизить вартість запозичень для бізнесу та домогосподарств, а отже, має стимулювати економічну активність, незважаючи на несприятливі фактори, що впливають на економіку.

31 січня Європейський центральний банк (ЄЦБ) оголосив про початок конкурсу дизайну майбутніх європейських банкнот. Конкурс буде зосереджений на символічних європейських постатях, таких як Марія Кюрі, Марія Каллас, Леонардо да Вінчі та Людвіг ван Бетховен, а також на географічних та природних маркерах, таких як річки та птахи, що символізують вільне пересування. Участь у конкурсі можуть брати лише європейські дизайнери. Шорт-лист буде винесений на громадське голосування на початку 2026 року, перш ніж ЄЦБ ухвалить остаточне рішення. Очікується, що нові банкноти надійдуть в обіг не раніше 2028 року.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та колегія єврокомісарів 27 січня у Суді Європейського Союзу, відповідно до традиції, дали передбачені Договорами урочисті зобов'язання. Ці зобов'язання включають повагу до Договорів та Хартії основних прав Європейського Союзу при виконанні своїх обов'язків, а також повну незалежність у своїх діях.

30 січня президент Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) Надя Кальвіньо повідомила, що збільшує загальний обсяг фінансування до 95 мільярдів євро до 2025 року. Ключові ініціативи включають підтримку європейських технологічних лідерів, програму для європейських технологій "TechEU", критичні матеріали, управління водними ресурсами, інвестиції МСП в енергоефективність та платформу, присвячену просуванню сталого й доступного житла. ЄІБ має намір збільшити свої інвестиції в оборонні проекти до 2 млрд євро до 2025 року.

17-та Європейська космічна конференція проходила з 28 по 29 січня в Брюсселі. Було підписано низку угод, в тому числі новий контракт між Європейською комісією, Arianespace та Агентством Європейського Союзу з космічних програм (EUSPA) щодо виведення на орбіту супутників Galileo другого покоління.

30 січня Франція, Німеччина та десять інших країн-членів ЄС звернулися до Європейської комісії з проханням застосувати свої повноваження відповідно до Закону про цифрові послуги (DSA), щоб захистити цілісність виборів від маніпуляцій з інформацією та втручання іноземних держав. У листі-зверненні, підписаному міністрами з європейських справ цих країн, міститься конкретне посилання на китайські та російські загрози, які можуть вплинути на майбутні вибори в Європі.

Європейське космічне агентство (ЄКА) повідомило 30 січня про підписання контракту з Thales Alenia Space (Франція/Італія) на керівництво європейським консорціумом аерокосмічних компаній у будівництві спускового апарату Argonaut, першого місячного апарату ЄКА. "Аргонавт" представляє автономний та універсальний доступ Європи до Місяця. З початку наступного десятиліття космічний апарат здійснюватиме регулярні польоти на Місяць та може бути використаний для доставки інфраструктури, наукових інструментів і життєво важливих ресурсів астронавтам на місячну поверхню.

29 січня німецький ХДС висунув пропозицію щодо міграції за підтримки ультраправих (AfD), прорвавши таким чином "санітарний кордон", який передбачає сувору заборону на будь-яку співпрацю з цією партією. Пропозиція, яка передбачає постійний прикордонний контроль та примусове повернення шукачів притулку, була прийнята з невеликою перевагою (348 голосів проти 344), що призвело до масових демонстрацій по всій країні. Колишня канцлерка ХДС Ангела Меркель відреагувала на це, розкритикувавши Фрідріха Мерца, назвавши альянс "непростимою помилкою". 31 січня депутати Європарламенту 349 голосами проти 338 відхилили законопроект про обмеження імміграції.

Через вісім місяців після парламентських виборів, що відбулися 9 червня 2024 року, 2 лютого був представлений новий федеральний уряд Бельгії. Уряд очолить Барт де Вевер, лідер фламандської партії N-VA, який офіційно стане прем'єр-міністром після приведення до присяги королем Філіпом разом з чотирнадцятьма членами свого уряду. Окрім NVA, до коаліції входять партії CD&V, Vooruit, Рух за реформи (MR) та Les Engagés.

27 січня уряд Данії оголосив про план на суму понад 2 мільярди євро щодо посилення безпеки в Арктиці та Північній Атлантиці. За словами міністра оборони Троельса Лунда Поульсена, ця ініціатива виправдана зростанням загроз у цих регіонах. Програма передбачає розгортання кількох кораблів та безпілотних систем, оснащених передовими технологіями. Це рішення було прийняте на тлі заявлених президентом США Дональдом Трампом амбіцій щодо Гренландії, автономної данської території.

28 січня прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен зустрілася з трьома європейськими лідерами. Спочатку вона зустрілася з канцлером Німеччини Олафом Шольцем у Берліні, а потім вирушила до Парижа на зустріч з президентом Франції Емманюелем Макроном. Вона завершила серію зустрічей в Брюсселі з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Метою поїздки було заручитися підтримкою цих партнерів щодо Гренландії після заяв президента США Дональда Трампа щодо автономної данської території.

Міністри оборони північноєвропейських країн зустрілись у Гельсінкі 30 січня. На зустрічі вони мали нагоду підтвердити свою відданість посиленню військової співпраці в рамках програми "Vision - 2030", ухваленої у квітні 2024 року, яка спрямована на прискорення посилення оборони та сил стримування НАТО. З цією метою міністри наголосили на важливості спільних військових операцій та співпраці між членами Альянсу, зокрема через Об'єднане командування ОЗС НАТО в Норфолку.

Голова Групи компаній Michelin Флоран Менего виступив перед Комітетом з економічних питань Сенату Франції 22 січня. Зіткнувшись з посиленням конкуренції з боку Китаю та зростанням виробничих витрат у Європі (ціни на електроенергію, податки), голова правління Michelin закликав до більшої регуляторної стабільності та підтримки інновацій з метою стимулювання бізнесу його компанії у Франції, Європі та світі. Цю позицію поділяють інші директори французьких компаній, такі як Ерік Трапп'є, голова Dassault Aviation, а також на європейському рівні, зокрема, голова Bosch Штефан Хартунг, за словами якого втрата 24% прибутку німецької компанії протягом 2024 року була неминучою перед обличчям конкурентного тиску Китаю в автомобільній промисловості.

31 січня парламент Греції не зміг обрати президента республіки у другому турі голосування. Константінос Тасулас, висунутий правлячою партією "Нова демократія", отримав 160 з 200 голосів, необхідних для обрання. Третій тур голосування, відповідно до Конституції Греції, відбудеться 6 лютого, а прохідний бар'єр буде знижений до 180 голосів.

Менш ніж через тиждень після призначення Міхаеля Мартіна прем'єр-міністром, 29 січня, був названий склад ірландського уряду. До нього увійшли 23 міністри, в тому числі 6 жінок. За політичним розподілом десять членів уряду представляють "Фіанна Фейл", вісім - "Фіне Гаель" та п'ять представників незалежних партій.

У січні Італія відновила передачу мігрантів до Албанії відповідно до угоди, підписаної в січні 2024 року, про передачу прохань про притулок осіб, затриманих на морі. 31 січня Апеляційний суд у Римі знову призупинив дію свого рішення про утримання мігрантів у слідчому ізоляторі в Албанії. Судді передали справу на розгляд Європейського суду, який винесе рішення 25 лютого. Тим часом, мігранти були репатрійовані до Італії.

27 січня Європейська комісія оголосила про надання надзвичайної допомоги для подолання енергетичної кризи в Молдові. Допомога на загальну суму 30 мільйонів євро призначена для фінансування закупівлі та транспортування природного газу в країну до 10 лютого, в тому числі в Придністровський регіон. Ця криза виникла після того, як 1 січня постачальник газу "газпром" припинив його постачання.

Коаліційний уряд Норвегії, що складався з лейбористів та центристів під керівництвом прем'єр-міністра Йонаса Гар Стьоре, розпався 30 січня. Після відмови виконати кілька європейських директив у сфері енергетики, які мали посилити інтеграцію Норвегії в європейський ринок, Центристська партія вирішила вийти з уряду. Оскільки норвезька система не дозволяє розпускати парламент, лівоцентристський уряд буде керувати самостійно до наступних загальних виборів 8 вересня.

28 січня прем'єр-міністр Сербії Мілош Вучевич подав у відставку після трьох місяців масових протестів, спровокованих обвалом навісу вокзалу в місті Новий Сад в листопаді. Аварія, в результаті якої загинуло 15 осіб, призвела до звинувачень уряду в корупції та недбалості. Протести перекинулися на Белград, де громадяни вимагають прозорості та підзвітності щодо причин аварії. Президент Александар Вучич в умовах ослаблення влади підняв питання про можливість проведення дострокових виборів у квітні після відставки прем'єр-міністра, який залишатиметься на посаді до призначення свого наступника.

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль 29 січня відвідав Загреб (Хорватія), де зустрівся зі своїм хорватським колегою Андреєм Пленковичем. Обговорення були зосереджені на зміцненні економічного, політичного, енергетичного та безпекового партнерства між двома країнами. Український прем'єр-міністр відвідав хорватський парламент Сабор, де виступив з промовою, в якій подякував Хорватії за її допомогу в оборонній сфері.

30 січня Міністерство оборони Швеції повідомило про надання Україні найбільшого в історії пакету військової допомоги на суму 13,5 млрд шведських крон, або майже 1,18 млрд євро. Програма спрямована на посилення обороноздатності України через постачання військового обладнання, фінансову підтримку, навчання та підтримку оборонної промисловості.

Під час засідання Ради Україна-НАТО 29 січня Генеральний секретар НАТО Марк Рютте зустрівся з віце-прем'єр-міністром України Ольгою Стефанішиною, щоб обговорити ситуацію на полі бою і подальшу допомогу Україні. Члени Альянсу обговорили зусилля, спрямовані на наближення України до НАТО, в тому числі створення командного центру NSATU у Вісбадені та Центру Україна-НАТО (JATEC).

29 січня Грузія оголосила про призупинення своєї роботи в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Голова грузинської делегації Теа Цулукіані пояснила, що це рішення було прийняте після ухвалення 27 січня резолюції, яка поставила ратифікацію повноважень грузинської делегації в залежність від поступу влади в питанні припинення занепаду демократії в країні, включаючи звільнення політичних в'язнів та організацію нових демократичних виборів. Назвавши ці вимоги "неприйнятними" та такими, що порушують суверенітет країни, Теа Цулукіані зазначила, що Грузія залишається членом Ради Європи.

30 січня Європейський суд з прав людини виніс рішення щодо "Землі пожеж" - італійського регіону, що охоплює провінції Неаполь і Казерта, який постраждав від погіршення стану здоров'я населення. В результаті ЄСПЛ засудив Італію за порушення статті 2 Європейської конвенції з прав людини, що гарантує право на життя, на тій підставі, що італійський уряд не зміг вирішити проблему масштабного скидання, поховання та спалювання відходів на приватних землях, що часто є результатом діяльності організованих злочинних угруповань. Суд дав Італії два роки на розробку стратегії боротьби із забрудненням у цих провінціях.

Зимова сесія Парламентської асамблеї Ради Європи проходила з 27 по 31 січня. Сесія була присвячена гуманітарній кризі в Газі та питанням прав людини, насамперед, в контексті заснованого на правилах міжнародного порядку, які були основними темами сесії. Також відбулися обговорення парламентських виборів у Грузії. 30 січня Парламентська асамблея нагадала про відсутність легітимності президента Білорусі Олександра Лукашенка після "голосування" 26 січня, яке не було проведене без дотримання мінімальних міжнародних стандартів демократичних виборів.

30 січня Євростат опублікував показники зростання. Таким чином, річні темпи зростання у 2024 році становитимуть 0,8% в Європейському Союзі та 0,7% в єврозоні. Рівень безробіття в грудні був вищим, ніж у листопаді 2024 року: 5,9% замість 5,8% в Європейському Союзі; 6,3% порівняно з 6,2% в єврозоні. 3 лютого Євростат повідомив, що річна інфляція в єврозоні зросла до 2,5%.

Під час відвідування паризького Лувру 28 січня президент Французької Республіки Емманюель Макрон оприлюднив стратегію оновлення закладу. Як частина культурної спадщини Франції та її впливу у всьому світі, музей має нові потреби, як з точки зору збереження свого палацу, так і з точки зору досвіду, який він пропонує своїм відвідувачам. Щоб пристосувати найвідвідуваніший музей світу до величезної кількості відвідувачів, буде створений новий вхід, а Мона Ліза буде перенесена в спеціально відведене місце до 2031 року.

До 1 червня в Бернському музеї мистецтв (Kunstmuseum) проходить ретроспектива Маріси Мерц (1926-2019), єдиної жінки-учасниці руху Arte Povera. Її поетична творчість досліджує крихкість мистецтва та життя за допомогою скромних матеріалів, таких як алюміній, віск і тканина. Виставка, організована у співпраці з кількома європейськими інституціями, висвітлює її особливий підхід до часу й простору. У своїх малюнках, скульптурах та інсталяціях мисткиня розмиває межі між мистецтвом і повсякденним життям. Виставка пропонує свіжий погляд на цю визначну постать італійського мистецтва.

З нагоди 250-річчя від дня його народження виставка "Тернер у світлі та тіні" в Манчестері досліджує творчість та техніку легендарного британського пейзажиста. Тернер залишається одним з найвідоміших пейзажистів, і ця виставка представляє його найвидатнішу, але маловідому серію пейзажних гравюр "Liber Studiorum". Подія триватиме з 7 лютого по 2 листопада.

Вперше в Мадриді Музей Тіссена-Борнеміша представляє всю колекцію робіт Франческо Гварді, що належить Музею Калуста Гюльбенкяна, завдяки плідній співпраці між двома установами. До 11 травня 2025 року в мадридському музеї експонуватимуться 18 олійних картин та один малюнок, створені художником між 1765 і 1791 роками.

До 4 січня 2026 року в мистецькому центрі "Carrières des Lumières" у Ле-Бо-де-Прованс експонується захоплююча виставка, присвячена метру імпресіонізму Клоду Моне. Приурочена до 150-річчя мистецького напряму, ця монографія пропонує цілісне прочитання творчості Клода Моне, включно з його подорожами, відомими нині творчими локаціями та знаковими серіями, що оживають крізь призму цифрового мистецтва.

Виставка "When We See Us (Коли ми бачимо нас)" проходить у галереї Bozar у Брюсселі з 7 лютого по 10 серпня. На виставці представлені близько 150 робіт близько 120 африканських художників або художників африканського походження. Виставка досліджує панафриканські інтелектуальні рухи, досвід Африки та африканської діаспори, зокрема в контексті історії мистецтва.