"Чи зрозуміють колись європейці, що наші американські союзники також мають власні інтереси, які не завжди збігаються з європейськими?" На думку Жан-Домініка Жюльяні, повернення Дональда Трампа має заохотити європейців до більшого контролю над власною долею. Мир в Україні має виходити за рамки можливої американо-російської угоди, він має бути досягнутий для Європи і силами Європи.

29 грудня та 12 січня хорватський народ піде на виборчі дільниці, щоб обрати президента. Чинний президент та кандидат Зоран Міланович змагається з сімома іншими кандидатами, серед яких Драган Пріморац. Опитування громадської думки визначають його як переможця у другому турі.

18-те видання "Звіту Шумана про Європу, стан Євросоюзу" - чудова ідея для різдвяного подарунка. Воно містить інтерв'ю з президентом Французької Республіки Емманюелем Макроном, а також статті голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн та президентки Європейського парламенту Роберти Метсоли, які були переобрані на посади в липні 2024 року. Цей довідник можна придбати за 22 євро на веб-сайті Фонду.

Фонд пропонує зведену таблицю всіх різних пенсійних систем у 27 країнах-членах Європейського Союзу, яка постійно оновлюється та доступна французькою та англійською мовами.

10 грудня Європейська Комісія заявила, що Європейське спільне підприємство з високопродуктивних обчислень (EuroHPC) відібрало 7 пропозицій, спрямованих на створення та запуск перших хабів штучного інтелекту в Європі. Стратегія* полягає у створенні екосистеми, сприятливої для навчання передових моделей ШІ. Інвестиції в ці хаби складуть 1,5 мільярда євро, об'єднавши європейські та національні фонди, та мають подвоїти обчислювальні потужності EuroHPC. Вони будуть розміщені в Іспанії, Італії, Фінляндії, Люксембурзі, Швеції, Німеччині та Греції.

11 грудня Єврокомісія ухвалила комунікацію, спрямовану на підтримку держав-членів у боротьбі з гібридними атаками, спричиненими інструменталізацією міграційних процесів Росією та Білоруссю, а також на посилення безпеки на зовнішніх кордонах Європейського Союзу. В рамках заходів, спрямованих на боротьбу з інструменталізацією, Єврокомісія вже виділила додаткові кошти на загальну суму 170 млн. євро для кількох держав-членів.

11 грудня Європейська Комісія опублікувала офіційний текст угоди між МЕРКОСУР та Європейським Союзом в оновленому варіанті за результатами переговорів між двома сторонами, які завершилися 6 грудня. Єврокомісія також опублікувала пояснювальний текст змін, що стали результатом цих переговорів. З цими текстами можна ознайомитися на сайті Єврокомісії.

10 грудня Європейська комісія запропонувала зміни до законодавчих рамок спільної організації ринків сільськогосподарської продукції. Метою є зміцнення позицій фермерів та відновлення довіри між учасниками агропродовольчого ланцюга постачання. Однією з таких змін є питання врахування ринкових змін, зокрема, у довгострокових контрактах. Передбачені засоби врегулювання та фінансової підтримки. У цьому контексті Єврокомісія запропонувала нові правила щодо транскордонного застосування недобросовісних комерційних практик у ланцюгу постачання сільськогосподарської та харчової продукції.

На зустрічі 9 грудня міністри фінансів країн єврозони провели переговори зі своєю британською колегою Рейчел Рівз з метою поглиблення торговельних відносин між сторонами. Вони обговорили ситуацію з бюджетом та перспективи в єврозоні, зокрема, у світлі висновків Єврокомісії щодо бюджетних планів країн-членів.

Міністри сільського господарства та рибальства, які зустрілися 9 та 10 грудня, ухвалили висновки щодо Спільної аграрної політики після 2027 року та обговорили потенціал біоекономіки, зокрема, в контексті європейських цілей кліматичної нейтральності та розвитку сільських територій. Був представлений звіт про досягнення у сфері управління лісовим господарством. Були досягнуті домовленості щодо квот на вилов риби на 2025 рік з метою забезпечення сталості запасів та захисту морських екосистем.

Міністри економіки та фінансів провели зустріч 10 грудня, на якій обговорили поступ у реалізації проєкту з реформування європейського законодавства у сфері митниці та оподаткування енергоресурсів. Також відбулися дискусії щодо процедури надмірного дефіциту для Франції та 7 інших країн-членів ЄС, а також щодо економічної ситуації в Україні. Відбувся обмін думками щодо оподаткування та фінансових послуг.

11 грудня Польща оприлюднила веб-сайт, на якому буде розміщена інформація, пов'язана з її піврічним головуванням у Раді Європейського Союзу. Країна змінить Угорщину на цій посаді 1 січня 2025 року. Пріоритетами її програми є відстеження агресивної війни Росії проти України, зміцнення відносин з НАТО, розробка нової архітектури енергетичної безпеки, а також вирішення питань старості та охорони здоров'я.

На засіданні 12 та 14 грудня міністри внутрішніх справ та юстиції обговорити впровадження реформ у сфері надання притулку та міграції. Вони офіційно затвердили приєднання Болгарії та Румунії до Шенгенської зони. Рішення набуде чинності 1 січня 2025 року, коли буде скасований контроль на сухопутних кордонах. Вони домовилися про планування спільного підходу до майбутньої директиви, спрямованої запобіганню нелегальному руху мігрантів, а також про оновлення директиви про боротьбу з сексуальною експлуатацією неповнолітніх.

Міністри внутрішніх справ "Групи Кале" (Франція, Бельгія, Нідерланди, Німеччина, Велика Британія) за участю представників Європейської Комісії та агентств Frontex і Європол зустрілися в Лондоні 9-10 грудня, щоб посилити співпрацю у боротьбі з незаконним переміщенням мігрантів. Вони прийняли план дій на 2025 рік, спрямований на поліпшення співпраці між державами, а також з країнами походження та транзиту. Серед визначених пріоритетів - співпраця поліції та боротьба з фінансуванням мереж незаконного ввезення мігрантів. З початку 2024 року співпраця між державами Кале призвела до ліквідації близько двадцяти злочинних мереж.

13 грудня лідери країн G7 обговорили ситуацію в Сирії. Вони оголосили про свою підтримку демократичних перетворень, які забезпечують права людини, та закликали поважати суверенітет і територіальну цілісність Сирії, а також припинити військове протистояння. Того ж дня Європейський Союз повідомив про запуск гуманітарного авіарейсу, який став першою операцією з надання такої допомоги з моменту падіння режиму.

16 грудня Рада ЄС ухвалила п'ятнадцятий пакет економічних та індивідуальних обмежувальних заходів, спрямованих на подальше обмеження здатності росії вести незаконну агресивну війну проти України. Міністри закордонних справ також ухвалили нові санкції проти 26 фізичних та двох юридичних осіб з Білорусі та обговорили ситуацію в Грузії та Сирії.

12 грудня Європейський центральний банк знизив ключову процентну ставку на 25 базисних пунктів (0,25%) у відповідь на прогнози щодо падіння економічної активності. Це вже четверте зниження ставок з червня з метою утримання інфляції на рівні, близькому до цільового показника 2%. ЄЦБ очікує послаблення інфляції протягом наступних кількох років: 2,4% у 2024 році, 2,0% у 2025 році, 1,9% у 2026 році та 2,1% у 2027 році. Він також переглядає свої прогнози зростання у бік зниження порівняно з вереснем: 0,7% у 2024 році, 1,1% у 2025 році, 1,4% у 2026 році та 1,3% у 2027 році.

10 грудня Європейська Комісія та Європейський інвестиційний банк заявили, що банк надасть 3 мільярди євро на фінансування європейського сільського, лісового та рибного господарства. До цих кредитів долучаться інші фінансові установи, що забезпечить до 8,4 млрд євро інвестицій і стане найбільшою фінансовою ініціативою для європейського сільського господарства, підтриманою ЄІБ. Ці кредити будуть розподілені на 3 роки. Заходи, на які спрямоване фінансування, включають здоров'я ґрунтів, цифрові інструменти, управління водними ресурсами та стійкість до зміни клімату. Ще однією метою є навчання молоді та нових аграріїв.

13 грудня президент Франції Емманюель Макрон призначив Франсуа Байру, голову партії MoDem, на посаду прем'єр-міністра. Перед новим прем'єром стоїть завдання сформувати уряд, здатний уникнути чергового вотуму недовіри з боку Національних зборів та провести через парламент фінансовий законопроєкт на 2025 рік. Передача влади від попередника Мішеля Барньє відбулася того ж дня.

Новий уряд був призначений 12 грудня. До його складу увійшли прем'єр-міністр Ґінтаутас Палюцкас та 14 міністрів. Відповідно до коаліційної угоди, 9 міністрів представляють Соціал-демократичну партію, 3 - популістську партію "Світанок Німану" та 2 - Союз демократів "За Литву". До його складу увійшли 4 жінки.

12 грудня президент Емманюель Макрон відвідав Польщу, де зустрівся з прем'єр-міністром Дональдом Туском та президентом Анджеєм Дудою. Вони обговорили європейську підтримку України в новому трансатлантичному контексті та головування Польщі в Раді Європейського Союзу в першій половині 2025 року.

10 грудня прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив, що Польща приєднується до Європейської прокуратури. Приєднання до Європейської прокуратури було однією з передвиборчих обіцянок коаліційного уряду, який прийшов до влади в грудні 2023 року. На сьогоднішній день до Європейської прокуратури приєдналися 22 країни-члени Європейського Союзу.

14 грудня парламент, який бойкотувала опозиція та який багатьмапо вважається "нелегітимним", призначив Михаїла Кавелашвілі президентом країни. Вперше в історії країни глава держави був обраний не прямим загальним голосуванням, а колегією виборців, контрольованою правлячою партією "Грузинська мрія". Він був єдиним кандидатом та має стати наступником президентки Саломе Зурабішвілі 29 грудня, яка відмовляється йти у відставку доти, доки вибори не будуть проведені без масових фальсифікацій. Незважаючи на репресії з боку влади, в країні тривають демонстрації.

Президентка Молдови Майя Санду відвідала європейські інституції та НАТО в Брюсселі з 10 по 12 грудня. У штаб-квартирі Атлантичного альянсу вона провела переговори з Генеральним секретарем Марком Рютте та підкреслила зусилля своєї країни, спрямовані на підтримку миру та стабільності в умовах війни на її кордонах і зміцнення її стійкості до гібридних загроз. 11 та 12 грудня вона продовжила переговори з президенткою Євопарламенту Робертою Мецолою, багатьма комісарами, зокрема Кайєю Каллас, Даном Йоргенсеном та Пьотром Серафіном, а також з новим головою Європейської ради Антоніу Коштою. Молдова домовилася про завершення переговорів щодо приєднання до Єдиного платіжного простору євро (SEPA) у 2025 році.

10 грудня Великобританія та Німеччина погодили спільний план дій для боротьби з мережами незаконного переміщення мігрантів шляхом посилення оперативних можливостей британських та німецьких правоохоронних органів. З метою реалізації цього плану дій Німеччина взяла на себе зобов'язання провести аудит німецького кримінального законодавства, щоб перевірити, чи дозволяють певні положення переслідувати тих, хто допомагає організовувати переправу мігрантів до Великобританії через Ла-Манш. Ця угода сприятиме співпраці у боротьбі з нелегальною міграцією між цими країнами, яка була ослаблена після Brexit.

Президент Європейської Ради Антоніу Кошта зустрівся з прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером у Лондоні 12 грудня, щоб зміцнити співпрацю з Великобританією та запросити його на неформальну зустріч європейських лідерів у лютому 2025 року. Після цього він обговорив з прем'єр-міністром Хорватії Андреєм Пленковичем ситуацію на Близькому Сході, війну в Україні та просування країн Західних Балкан до членства в ЄС напередодні Балканського саміту, який відбудеться 18 грудня.

11 грудня Федеральна асамблея Швейцарії обрала лібералку Карін Келлер-Суттер президенткою Швейцарської Конфедерації на 2025 рік. Вона була обрана 168 голосами з 203 дійсних бюлетенів та змінить на цій посаді Віолу Амхерд.

9 грудня Рада Європейського Союзу схвалила 2-й платіж в рамках фінансового інструменту Ukrane Facility. Цей платіж у розмірі майже 4,1 млрд євро буде спрямований на підтримку макрофінансової стабільності та функціонування системи державного управління країни. Рада ЄС вважає, що Україна завершила реформи, які від неї вимагали.

Під час візиту до Києва прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхаль 9 грудня зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським. Того ж дня лідер Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Фрідріх Мерц також перебував у Києві. Ці зустрічі стали нагодою обговорити збільшення військового фінансування, а також план перемоги, наголосивши на необхідності для України набути військового потенціалу далекого радіусу дії та отримати пряме запрошення до вступу в НАТО. Нарешті, Володимир Зеленський підтримав пропозицію Мерца створити контактну групу за участю Німеччини, Франції, Великої Британії, Польщі та, можливо, Данії для роботи над зміцненням миру.

12 грудня міністри закордонних справ шести європейських країн (Німеччини, Італії, Іспанії, Польщі, Сполученого Королівства та Франції) спільно з Високою представницею ЄС Кайєю Каллас на зустрічі в Берліні підтвердили свою підтримку "незворотного" шляху України до членства в НАТО. Вони висловили свою прихильність наданню Україні надійних гарантій безпеки, включаючи довгострокову військову та фінансову підтримку, підтвердивши при цьому, що будь-які мирні переговори повинні включати українців та європейців на їхньому боці. Міністри обговорили підготовку до приходу Дональда Трампа в Білий дім, а також ситуацію в Сирії та план Німеччини щодо цієї країни, що містить вісім пунктів.

11 грудня український уряд підписав у Брюсселі угоду з Європейською Комісією, що стала кроком до інтеграції українського аудіовізуального сектору в європейську екосистему. Цією угодою Україна приєднується до напряму "Медіа" програми "Креативна Європа", спрямованої на підтримку аудіовізуального сектору шляхом фінансування проектів, пов'язаних із виробництвом та дистрибуцією фільмів, онлайн-контенту та телевізійних програм, а також створенням інноваційних інструментів та бізнес-моделей.

Папа Франциск вперше відвідав Корсику, а саме місто Аяччо, 15 грудня. Після завершення конгресу, присвяченого релігійності в Середземномор'ї, та меси, на якій були присутні майже 15 000 осіб, Понтифік зустрівся з президентом республіки Емманюелем Макроном. Глави двох держав обмінялися думками щодо війни в Україні та ситуації на Близькому Сході.

11 грудня Комітет експертів Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL) опублікував звіти щодо Хорватії, Грузії та Монако, вітаючи досягнутий прогрес. У звітах оцінюється виконання країнами рекомендацій Міжнародної групи протидії відмиванню коштів (FATF). На думку Комітету, Монако досягло значного прогресу в цій сфері, майже повністю виконавши рекомендації FATF, але Князівству все ще необхідно докласти подальших зусиль, щоб вийти з сірого списку країн, які перебувають під наглядом FATF.

Марк Рютте виступив зі першою офіційною промовою на посаді Генерального секретаря НАТО 12 грудня під час обговорення в Брюсселі. У своїй промові він сказав, що членам Альянсу необхідно збільшити свої оборонні витрати та виробництво. Дійсно, на тлі зростаючої нестабільності в Європі члени Альянсу змушені мислити категоріями "економіки війни".

Організація "Репортери без кордонів" опублікувала 12 грудня звіт про становище журналістів у світі у 2024 році. Звіт свідчить про стрімке зростання насильства проти журналістів, особливо в зонах конфліктів, де сконцентрована половина зафіксованих убивств. Регіон Гази виділяється як найбільш небезпечний. Крім того, 550 журналістів перебувають у в'язницях по всьому світу, що на 7% більше, ніж минулого року. "Репортери без кордонів" закликають до дій, спрямованих на посилення заходів захисту журналістів.

У паризькому Гран-Пале відкривається виставка "Чіхару Шіота. Душа тремтить", що триватиме до 19 березня 2025 року. Створена у співпраці з токійським Mori Art Museum, ця виставка розкриває поетичну та чутливу творчість японської мисткині. На цій найбільшій виставці, присвяченій Чихару Шіота у Франції, представлені скульптури, малюнки, фотографії та архівні документи її постановочного проєкту.

До 23 березня 2025 року Музей сучасного мистецтва в Данді (Шотландія), представляє виставку "Soft Impression" трьох мисткинь - Камари Тейлор, Інгрід Поллард та Гелен Каммок, які переосмислюють мистецтво гравюри. Через презентацію друкованих робіт, що поєднують у собі тонкі пластичні жести, недомовленості та завуальовані образи, ця міжпоколіннєва виставка висвітлює технічні та виражальні можливості естампа як засобу ведення діалогу про історію, пам'ять та соціальну боротьбу.

До 13 квітня 2025 року на сцені Комеді Франсез йтиме вистава "Атласний черевичок" за п'єсою Поля Клоделя та режисера Еріка Руфа. Ця монументальна семигодинна адаптація є "любовною драмою", що розповідає історію Родріґеса та доньї Пруези, дружини губернатора Дона Пелаґе, в епоху конкістадорів та великих морських відкриттів.

До 2 березня 2025 року в Музеї Поля Валері в Сеті експонується виставка "En Regard", на якій представлені роботи двох сучасних художниць, Бріджит Обіньяк та Назарін Пуянде. Ця виставка пропонує дослідження фігуративного живопису з точки зору двох сучасних французьких мисткинь. Відвідувачі матимуть можливість побачити близько 40 картин кожної художниці, що відображають розмаїття їхніх творчих світів.