Калін Джорджеску, який за останніми опитуваннями громадської думки отримував максимум 9% голосів, вийшов на перше місце в 1-му турі президентських виборів, що відбувся 24 листопада в Румунії, з 22,95% голосів. Він випередив Єлену-Валерію Ласконі ("Рятуйте Румунію", USR), яка отримала 19,17%. Кандидат від лібералів з невеликим відривом випередив колишнього прем'єр-міністра Марчела Чолаку (Соціал-демократична партія, СДП), який набрав 19,15%. Джордже-Ніколає Сіміон (Альянс за союз румунів, AUR) посів 4-те місце з 13,87%. В другому несподіваному турі 8 грудня Калін Джорджеску зустрінеться з Єленою-Валерією Ласконі. Між цими двома турами 1 грудня в Румунії відбудуться парламентські вибори.

19 листопада Європейська комісія відкрила конкурс на участь у програмі Еразмус+ 2025. Програма отримала фінансування на суму 5 мільярдів євро, що на 6,5% більше, ніж у 2023 році. Ця програма передбачає закордонні обміни в рамках партнерств у сфері освіти, молоді та спорту. Еразмус+ фінансує українську систему освіти, при цьому Єврокомісія нагадує про фінансування друку 500 000 українських шкільних підручників, надрукованих та доставлених у 2023 році.

20 листопада Європейська комісія опублікувала щорічний звіт про вплив та обсяг зелених облігацій NextGenerationEU. У ньому підкреслюється провідна роль, яку Європейський Союз відіграє у світі у сфері сталого зеленого фінансування. Очікується, що повне розгортання інвестицій, профінансованих за рахунок зелених облігацій, дозволить скоротити викиди парникових газів на 55 мільйонів тонн на рік.

На засіданні голів фракцій Європейського парламенту 20 листопада, відбулось фінальне слухання семи комісарів, які попередньо ще не отримали затвердження, а саме, шести віце-президентів, а також угорського комісара Олівера Варгеї, який не зміг остаточно переконати євродепутатів під час попередніх слухань. Остаточне голосування має відбутися 27 листопада, після чого Колегія єврокомісарів зможе приступити до виконання своїх обов'язків 1 грудня.

Міністри сільського господарства та рибальства зустрілися 18 листопада, щоб обговорити ситуацію на європейському ринку, за участю українського міністра аграрної політики. Вони визнали позитивні ознаки відновлення агропродовольчих ринків, але зазначили, що залишається багато викликів: зміна клімату, геополітична ситуація, поширення хвороб тварин тощо. Обговорювалися можливості рибальства до 2025 року з метою встановлення лімітів вилову при дотриманні балансу між соціальною, економічною та екологічною життєздатністю сектору.

На зустрічі 19 листопада міністри з європейських справ обговорили політику згуртування та посилення конкурентоспроможності всередині ЄС, а також розпочали роботу над підготовкою до Європейської Ради, яка відбудеться 19 та 20 грудня. Під час щорічного діалогу з питань верховенства права особливу увагу було приділено ситуації на Мальті, в Нідерландах, Австрії та Польщі. Була також надана оновлена інформація про процедуру проти Угорщини за статтею 7 Договору про заснування Європейського Союзу.

Міністри торгівлі зустрілися 21 листопада, щоб обговорити торговельну ситуацію та майбутнє торговельної політики ЄС. Зустріч відбулася на тлі переговорів з низкою третіх сторін, у тому числі з країнами МЕРКОСУР. Майбутній розвиток торговельних відносин зі Сполученими Штатами обговорювався у світлі результатів президентських виборів та заяв, зроблених новообраним президентом.

На зустрічі 18 та 19 листопада міністри закордонних справ та оборони оцінили ситуацію в Україні та підтвердили свою підтримку цій країні. Вони також обговорили ситуацію на Близькому Сході та в Грузії. Міністри схвалили висновки щодо стратегічної оцінки постійної структурованої співпраці (PESCO).

18 та 19 листопада в Ріо-де-Жанейро відбулася зустріч Групи двадцяти (G20), до якої входять найрозвинутіші економіки світу, Європейський Союз та Африканський Союз. Лідери прийняли спільну декларацію, в якій основна увага приділяється боротьбі з бідністю та голодом, реформі глобального управління, сталому та інклюзивному зростанню, а також глобальним викликам, таким як збройні конфлікти та зміна клімату.

20 листопада Рада ЄС підтвердила свою підтримку запропонованої цільової поправки до регламенту щодо вирубки лісів, відтермінувавши дату її застосування на 12 місяців. Це найкращий спосіб гарантувати правову безпеку для всіх зацікавлених сторін.

У винесеному 19 листопада рішенні Суд Європейського Союзу постановив, що вимога щодо громадянства для вступу до політичної партії в державі-члені ЄС є порушенням принципу рівності по відношенню до громадян європейських країн. Європейські громадяни повинні мати можливість повною мірою реалізувати своє фактичне право балотуватися на муніципальних та європейських виборах, навіть якщо вони проживають у державі-члені, громадянами якої вони не є. Тому Суд ЄС вважає, що чеське та польське законодавство порушують зобов'язання, що випливають з договорів Європейського Союзу.

19 листопада Європейське оборонне агентство (ЄОА) повідомило, що у 2024 році країни-члени ЄС витратили на оборону 326 мільярдів євро. Цей рекорд становить 1,9% ВВП ЄС. Більша частина коштів була витрачена на дослідження та розробку нових технологій і закупівлю нового обладнання, оскільки європейські країни поповнюють свої запаси, створюють резерви та продовжують поставки в Україну.

Терезу Ріберу, колишню міністерку з питань екологічного переходу, призначену віце-президенткою Європейської комісії, замінила державна секретарка з питань енергетики Сара Аагесен. Вона була приведена до присяги королем Феліпе VI 25 листопада і стала третім віце-президентом уряду.

Президенти Medef, BDI та Confindustria, організацій, що представляють французькі, німецькі та італійські компанії, зустрілися в Парижі 21 та 22 листопада на 6-му Тристоронньому бізнес-форумі, щоб обговорити європейське зростання та конкурентоспроможність, зокрема, звіти Драґі та Летти. Наприкінці дискусії вони закликали Європейський Союз та його держави-члени вжити 4 негайних заходи: підвищити конкурентоспроможність європейської промисловості, зменшити бюрократичні витрати та витрати на дотримання законодавства, прискорити інновації та збільшити інвестиції в дослідження та розробки, а також сприяти європейським інвестиціям.

Напередодні парламентських виборів, що відбудуться 29 листопада, 24 листопада газета Sunday Independent опублікувала результати онлайн-опитування "Ireland Thinks", яке ґрунтується на вибірці з 1420 респондентів. Воно показує, що розрив між "Фіне Гаель", "Фіанна Фейл" і "Шинн Фейн" значно скоротився з початку кампанії. Очікується, що "Фіне Гаель" отримає від 21 до 24,5% голосів, "Фіанна Фейл" - від 19 до 22,5%, незалежні - від 18 до 22%, а "Шинн Фейн" - від 18,5 до 20,5%.

Представник Соціал-демократичної партії Гінтаутас Палюкас був призначений прем'єр-міністром Литви під час парламентського голосування 21 листопада (88 голосів "за", 34 "проти", 6 "утрималися"). Тепер він має 15 днів, щоб запропонувати парламенту свій коаліційний уряд, до складу якого увійдуть не лише його власна партія, екологічні демократи "За Литву", а й популістська партія "Зоря Німану".

Міністри закордонних справ Радослав Сікорський (Польща), Жан-Ноель Барро (Франція), Анналена Бербок (Німеччина) та Антоніо Таяні (Італія) та майбутня очільниця єврлпейської дипломатії ЄС Кая Каллас зустрілися у Варшаві 19 листопада. Їхні іспанські та британські колеги були присутні в онлайн-форматі. Вони прийняли спільну декларацію, в якій наголосили на зростаючих загрозах європейській безпеці та підтвердили свою відданість зміцненню колективної оборони та поглибленню трансатлантичної співпраці. Зустрічі у форматі "Веймарський трикутник+" мають відбуватися частіше у майбутньому.

Шведська влада розпочала розслідування після пошкодження двох підводних кабелів зв'язку в Балтійському морі, один з яких з'єднує Фінляндію з Німеччиною, а інший - Швецію з Литвою. У спільній декларації від 22 листопада міністри Північних та Балтійських країн, відповідальні за цифрові питання, підкреслили важливість посилення співпраці в галузі підводної інфраструктури електронних комунікацій з огляду на стратегічну важливість цих систем.

Уряд оголосив про надання Молдові додаткової допомоги на суму 129 мільйонів шведських крон 21 листопада з метою зміцнення демократії та соціальної стійкості країни. Мета - допомогти країні підвищити стійкість до кібератак, боротися з корупцією та підвищити прозорість судової системи.

20 листопада Велика Британія та Молдова підписали нові угоди про міграцію, оборону та безпеку. Обидві країни підписали угоду про реадмісію, покликану посилити міжнародну співпрацю у сфері нелегальної міграції шляхом запровадження швидших, безпечніших та ефективніших процедур. Вони також підписали угоду про створення нового партнерства у сфері оборони й безпеки. Ця угода спрямована на зміцнення двостороннього співробітництва та підвищення стійкості Молдови до зовнішніх загроз, зокрема гібридних загроз з боку росії.

20 листопада Комітет міністрів, який об'єднує 46 членів Ради Європи, проголосував за План дій для Республіки Молдова на 2025-2028 роки, четвертий з 2013 року. Його мета - допомогти країні привести своє законодавство, інституції та практики у відповідність до стандартів Ради Європи. План охоплює такі сфери, як права людини, демократія та верховенство права.

Європейський парламент провів позачергову сесію 19 листопада, на якій був присутній президент України Володимир Зеленський з нагоди 1000 днів війни в Україні. У своїй промові глава української держави подякував Європейському Союзу та його міжнародним партнерам за підтримку в протистоянні російській агресії, зазначивши, що ця співпраця дозволила протидіяти амбіціям російського президента. Він закликав зберегти цю єдність задля досягнення справедливого миру - мети, яку він вважає пріоритетною. Він наполягав на важливості посилення санкцій проти росії, зокрема через її "фантомний флот". Більшість політичних груп підтвердили свою повну підтримку України, закликавши європейських лідерів збільшити поставки зброї, яка є необхідною для перемоги.

Під час свого візиту до Києва 19 листопада Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що Данія надасть додатково 130 мільйонів євро допомоги на розвиток оборонної промисловості України. Данія є одним з основних постачальників військової допомоги Україні з початку конфлікту. Під час переговорів Метте Фредеріксен та Володимир Зеленський обговорили необхідність спільних зусиль на європейському інституційному рівні з огляду на головування Данії в Раді ЄС у другій половині 2025 року.

24 листопада, після більш ніж 10-денних переговорів, учасники Конференції ООН з питань зміни клімату (COP 29) у Баку досягли домовленості щодо фінансових питань. Угода має на меті потроїти фінансування країн, що розвиваються, для подолання кліматичної кризи. Водночас, були досягнуті домовленості щодо вуглецевих ринків, об'єднаних під егідою Організації Об'єднаних Націй, для прискорення впровадження урядами дій по боротьбі зі зміною клімату.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте 19 листопада призначив Радмілу Шекеринську заступницею Генерального секретаря замість Мірчі Джоане. Це відображає прагнення збільшити кількість жінок та розширити географічне представництво в організації. Радміла Шекеринська була заступницею прем'єр-міністра з питань європейської інтеграції та міністеркою оборони Північної Македонії, що сприяло вступу її країни до НАТО в 2020 році.

19 листопада Науково-дослідницький центр Європейської комісії опублікував звіт про лісові пожежі за 2023 рік. Постраждали щонайменше 500 000 гектарів природних угідь. У ньому зазначається, що 96% лісових пожеж спричинені людською діяльністю. Автори звіту закликають до посилення превентивних заходів.

20 листопада Європейська палата аудиторів опублікувала звіт про цифрову трансформацію систем охорони здоров'я в Європі. У звіті відзначена ефективність головних принципів, але проблеми залишаються, включаючи перешкоди у використанні європейських фондів. Також є недоліки в порівняльній оцінці цифрового переходу різних систем охорони здоров'я, в тому числі в точності наданої інформації. Аудитори закликають покращити ситуацію в цих сферах до 2026 року.

До 22 червня 2025 року в Музеї мистецтв Західної Європи (Museum Kunst der Westküste) триватиме виставка данського художника Януса ля Кура. Виставка представляє мистецьку кар'єру художника, яка включала ілюстрації зникаючого природного світу, якому загрожувала безперервна індустріалізація Європи у XIX столітті.

До 8 червня 2025 року в Музеї людини в Парижі проходить виставка "Міграції, людська одіссея". Ця виставка досліджує феномен міграції з різних наукових точок зору (антропології, соціології, лінгвістики), щоб пролити світло на його численні виміри. Завдяки інтерактивній сценографії вона простежує історію міграції від доісторичних часів до сьогодення, звертаючись до свідчень, предметів та творів мистецтва.

Різдвяні ярмарки відчиняють свої двері на період Адвенту. У багатьох містах та містечках вони пропонують вироби місцевих ремесел, тематичні прикраси, кулінарні делікатеси та широкий вибір розваг. Ці святкові заходи проходять по всій Європі.

Музей Матісса в Ле-Като-Камбрезі знову відкрив свої двері 23 листопада після 18-місячного ремонту. До 1 грудня вхід безкоштовний. Колекція художника тепер представлена в новій виставковій залі та трьох залах, присвячених його різним технікам: гравюрі, скульптурі та витинанкам з паперу. Нарешті, до 13 квітня 2025 року триватиме виставка-відкриття "Як я робив книги", на якій представлені проілюстровані Матіссом книги.

Виставка "Електричні мрії, мистецтво та технології до епохи Інтернету" проходить у лондонській галереї Тейт Модерн до 1 червня 2025 року. Вона показує, як художники використовували машини та алгоритми для створення творів мистецтва в період з 1950-х до початку 1990-х років.

З 30 листопада до 16 березня 2025 року в Музеї Гуггенхайма в Більбао проходить виставка робіт скульптора та відеохудожника Пола Пфайффера. Використовуючи різноманітні засоби (відео, фото, скульптури, інсталяції тощо), він досліджує різноманітні та складні способи, у які зображення формують наше сприйняття та досвід реальності.