Ліва опозиція в Литві перемогла на парламентських виборах 27 жовтня, випередивши правлячу партію. Згідно з даними після підрахунку 99% голосів, Соціал-демократична партія (СД) отримала 52 з 141 місця в парламенті, проти 28 у Союзу Вітчизни (СВ), який посів друге місце на виборах. Прем'єр-міністерку Інгріду Шимоніте, яка йде у відставку, може замінити інша жінка - Вілія Блінкявічюте.

Партія "Громадяни за європейський розвиток Болгарії" (ГЄРБ) на чолі з колишнім прем'єр-міністром Бойко Борисовим посіла перше місце на парламентських виборах, отримавши 26,4% голосів. "Після 7 парламентських виборів та п'яти прем'єр-міністрів впродовж менш ніж 4 років, було б бажано, щоб виборча серія в Болгарії завершилася якомога швидше", - зазначає Корінн Делуа. З її аналітичним оглядом можна ознайомитися на сайті Фонду.

Якщо ви, як і нова Висока представниця Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, хочете дізнатися більше про наші публікації, придбайте "Звіт Шумана про Європу, стан Євросоюзу у 2024 році"! Вона доступна для продажу на нашому сайті французькою та англійською мовами. Замовляйте вже зараз!

23 жовтня програми реформ Албанії, Косово, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії були схвалені Європейською комісією після позитивного висновку держав-членів. Єврокомісія розраховує на те, що невдовзі Боснія і Герцеговина офіційно представить свою програму реформ для оцінки, та продовжує допомагати владі країни в її доопрацюванні. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн відвідала шість країн Західних Балкан з 23 по 26 жовтня.

21 жовтня Європейська комісія інвестувала понад 380 мільйонів євро у 133 нові проєкти LIFE. Метою цих проєктів є підтримка екологічного переходу та досягнення цілей Зеленого пакту. 23 жовтня також повідомила, що 85 проєктів були відібрані для отримання 4,8 млрд євро з Інноваційного фонду. Ці проєкти реалізуються у 18 країнах та охоплюють широкий діапазон секторів. Основною метою є скорочення викидів CO2 з очікуваним скороченням на 476 мільйонів тонн CO2-еквіваленту протягом 10 років після введення в експлуатацію.

Премія імені Дафни Каруани Галіції була вручена 23 жовтня проєкту "Lost in Europe" (Загублені в Європі). Премія, що була заснована у 2019 році як данина пам'яті вбитої мальтійської журналістки-розслідувачки, відзначає найкращі журналістські роботи, які захищають європейські цінності. Проєкт "Загублені в Європі" розслідував зникнення понад 50 000 дітей-мігрантів без супроводу дорослих у період з 2021 по 2023 рік. Це в середньому 47 дітей, які зникають щодня після прибуття на європейську землю. Розслідування проводили ЗМІ з Німеччини, Італії, Греції, Нідерландів, Бельгії, Ірландії та Великої Британії. Переможці отримали 20 000 євро.

24 жовтня президентка Європейського парламенту Роберта Мецола оголосила лауреатів Премії імені Андрія Сахарова "За свободу думки" у 2024 році. Премію отримали лідерка Демократичних сил Венесуели Марія Коріна Мачадо та обраний президент Венесуели Едмундо Гонсалес Уррутія за боротьбу за демократію у своїй країні. Обидва опозиціонери були змушені покинути свою країну після хвилі арештів, які вже торкнулися майже 2400 осіб.

Перед початком переговорів з державами-членами Європарламент запропонував перші рекомендації щодо бюджету. Рівень видатків був встановлений на рівні 201 млрд євро, тобто на 1,24 млрд євро більше, ніж було запропоновано Єврокомісією в червні. Ці кошти будуть спрямовані на вирішення проблем охорони здоров'я, підтримку молоді та сільського господарства, а також на посилення боротьби зі зміною клімату. Потім відбудуться тритижневі переговори з Радою ЄС, щоб досягти згоди щодо європейського бюджету на 2025 рік.

На зустрічі міністрів сільського та рибного господарства 21 та 22 жовтня, була досягнута політична домовленість щодо вилову риби в Балтійському морі. Було розглянуто майбутнє Спільної аграрної політики після 2027 року з метою гарантування продовольчої безпеки та справедливого рівня життя фермерів. Обговорювалося місце Європи у світовій торгівлі сільськогосподарською продукцією з метою зміцнення її провідних позицій на світових ринках.

Міжнародна конференція на підтримку населення та територіальної цілісності Лівану, в якій взяли участь 70 делегацій та 15 міжнародних організацій, відбулася в Парижі 24 жовтня під егідою президента Франції Емманюеля Макрона. 800 мільйонів доларів гуманітарної допомоги, а також 200 мільйонів доларів допомоги для ліванської армії були залучені для підтримки людей, переміщених внаслідок конфлікту, та для пошуку довгострокового рішення для припинення бойових дій.

21 жовтня Німеччина відкрила новий військово-морський штаб НАТО в Ростоку, одному з найбільших німецьких портів на Балтійському морі. У цій структурі працюватимуть понад 180 осіб, які представлятимуть 12 країн Альянсу, а очолюватиме її німецький адмірал. Створення цього нового командного центру дасть змогу захищати інтереси країн-членів, а точніше східного флангу НАТО, особливо перед обличчям підвищеного ризику конфлікту з росією. Метою є координація військово-морської діяльності країн-членів та надання інформації про ситуацію в даному морському регіоні.

22 жовтня президент Австрії Александер Ван дер Беллен доручив канцлеру Карлу Негаммеру сформувати уряд. З огляду на неспроможність FPÖ (ультраправої Партії свободи) сформувати урядову коаліцію більшості, це завдання було покладено на лідера ÖVP (Австрійської народної партії).

24 жовтня міністри з питань клімату та енергетики 8-ми європейських країн, Європейський комісар з питань енергетики та керівники найбільших світових вітроенергетичних компаній зустрілися в порту Оденсе на Саміті країн Північного моря. Данія, Бельгія, Нідерланди, Франція, Німеччина, Люксембург, Норвегія та Ірландія разом з Європейською комісією погодили план встановлення близько 20 000 морських вітрових турбін у Північному морі до 2050 року. Реалізація цієї цілі є необхідною для підтримки динамічного енергетичного переходу Європи в умовах жорсткої конкуренції з боку Китаю в цій галузі.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте 23 жовтня відвідав Естонію, де побував з візитом у багатонаціональній бойовій групі, яка захищає східний фланг Альянсу. Виділяючи понад 3% ВВП на оборону, Естонія подає приклад та сподівається, що НАТО тільки зміцнюватиме своє партнерство з Європейським союзом та іншими партнерами.

Увечері 22 жовтня президент Франції Емманюель Макрон прийняв прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана в Єлисейському палаці перед майбутнім самітом Європейської політичної спільноти (ЄПС), який відбудеться 7 листопада в Будапешті. Лідери двох країн обговорили питання енергетики, оборони та транспорту, війну в Україні та рекомендації звіту Драґі.

Комісія із захисту даних Ірландії, що діє від імені Європейського Союзу, 24 жовтня оштрафувала американську компанію LinkedIn на 310 мільйонів євро. Компанія, яка належить Microsoft, не отримала належним чином згоду своїх користувачів на використання їхніх даних. Це є порушенням Європейського регламенту про захист даних (GDPR), зокрема, щодо таргетованої реклами.

Зустріч міністрів розвитку країн Великої сімки відбулася в Пескарі з 22 по 24 жовтня. Дискусії були зосереджені на трьох темах: продовольча безпека, стійка інфраструктура та охорона здоров'я в світі. Серед обговорюваних ініціатив були відзначені проєкти в Африці, такі як "Коридор Лобіто" і "План Маттеї", як способи стимулювання державних та приватних інвестицій. Вони підкреслили важливість доступу до води та ланцюгів доданої вартості кави, з особливим акцентом на невеликих африканських виробниках.

25 жовтня в італійському парламенті, під час вшанування 70-ї річниці з дня смерті Альчіде де Гаспері, Президентка Європейського парламенту Роберта Мецола та Президент Італії Серджо Маттарелла згадали про спадщину одного з Батьків Європи.

Третій Парламентський саміт Кримської платформи відбувся 24 жовтня в столиці Латвії Ризі. У саміті взяли участь понад 70 парламентських делегацій, у тому числі 36 спікерів парламентів, а також представники міжнародних організацій, таких як Парламентська асамблея НАТО, Рада Європи, Європейський парламент та ОБСЄ. Дискусії на саміті були зосереджені на порушеннях прав людини в окупованому Криму та шляхах відновлення територіальної цілісності України. За підсумками зустрічі прийнята Спільна декларація, в якій засуджуються дії росії, міститься заклик до посилення санкцій та звільнення політв'язнів.

35-й іспано-португальський саміт відбувся 23 жовтня у португальському місті Фару. Обидві країни підписали 11 угод, зокрема, про управління водними ресурсами, транскордонну мобільність з будівництвом двох нових мостів та енергетичну мережу з Францією та Європейським Союзом. Вони також підтвердили свою прихильність підтримці України та просуванню європейської та міжнародної співпраці, зокрема, з МЕРКОСУР, а також у сфері інновацій та проектів зі сталого розвитку.

За даними виборчої комісії, правляча партія "Грузинська мрія", близька до Росії, перемогла б на парламентських виборах, набравши 53,9% голосів, випередивши проєвропейську коаліцію. Президент Саломе Зурабішвілі засудила "тотальну фальсифікацію" голосування та закликала до демонстрацій 28 жовтня, які відбулися під звуки європейського гімну, особливо в Тбілісі. Міжнародні спостерігачі сумніваються в офіційних результатах виборів і одностайно дійшли висновку про тиск на виборців перед і під час голосування. Зіткнувшись із цими підозрами, виборча комісія вирішила провести перерахунок голосів 29 жовтня на 14% виборчих дільниць, де опозиція звинувачує правлячу партію у масових фальсифікаціях.

Молдова звинувачує росію у втручанні, зокрема через корупцію та дезінформацію. Ці дії посилилися незадовго до референдуму про вступ Молдови до Європейського Союзу і першого туру президентських виборів 20 жовтня. 3-го листопада президентка Молдови Майя Санду змагатиметься з кандидатом від соціалістів Александру Стояногло, колишнім прокурором, який має проросійські погляди.

23 жовтня в Лондоні Велика Британія та Німеччина підписали історичну оборонну угоду, спрямовану на посилення співпраці між двома країнами в галузі безпеки й оборони. Метою угоди є посилення безпеки східного флангу НАТО шляхом проведення спільних навчань німецької та британської армій в країнах Балтії. Угода також передбачає тіснішу виробничу співпрацю, наприклад, відкриття нового заводу Rheinmetall у Великій Британії. Ця угода є оборонною складовою ширшого договору про співпрацю, підписаного цього літа між двома країнами, який має бути остаточно укладений наступного року.

19 жовтня міністр Європи та закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро відвідав Київ, щоб обговорити План перемоги України зі своїм українським колегою Андрієм Сибігою та президентом Володимиром Зеленським, продовживши обговорення, розпочате 10 жовтня під час зустрічі президента України з Емманюелем Макроном. Міністр підтвердив підтримку України з боку Франції. Під час цієї зустрічі сторони обговорили продовження імплементації мирної формули, передумови для проведення другого Мирного саміту та інтеграції України в НАТО.

22 жовтня міністерка фінансів Великобританії Рейчел Рівз повідомила про виділення Україні кредиту у розмірі 2,7 млрд євро на закупівлю військового обладнання для підтримки зусиль України у протистоянні з Росією. Ця позика є внеском Великої Британії до "Позики G7 для України", яка надасть Україні 50 мільярдів доларів на потреби у військовій, бюджетній сферах та на відновлення і буде погашена за рахунок надходжень від заморожених російських активів.

22 жовтня депутати Європарламенту схвалили надання Україні виняткового кредиту на суму 35 мільярдів євро. Кредит фінансуватиметься за рахунок відсотків від заморожених російських активів. Це частина ініціативи "Великої сімки" у червні, яка передбачає фінансову підтримку країни, що зазнала нападу, у розмірі до 45 мільярдів євро. Цей план макрофінансової допомоги був офіційно ухвалений Радою ЄС 23 жовтня.

Європейська комісія Ради Європи проти расизму та нетерпимості (ЄКРН) 22 жовтня опублікувала звіт, в якому закликала Італію створити незалежний орган з питань рівності, прийняти Національний план дій по боротьбі з расизмом, організувати інформаційну кампанію з підтримки рівності, різноманітності та міжкультурного й міжрелігійного діалогу, а також вжити додаткових заходів для боротьби з мовою ворожнечі з боку публічних осіб.

Європейський суд з прав людини 22 жовтня виніс рішення у справі "Кобалія та інші проти росії". Суд встановив порушення права на свободу вираження поглядів, свободу об'єднань та повагу до приватного та сімейного життя. Ці порушення пов'язані зі зміною російського правового режиму, який вимагає від великої кількості неурядових організацій, засобів масової інформації та приватних осіб реєструватися як "іноземні агенти". Це законодавство було визнано дискримінаційним, таким, що вводить в оману, і створеним з метою покарання та залякування, а не для забезпечення прозорості.

В опублікованому 22 жовтня звіті про економічні перспективи МВФ вважає, що відновлення європейської економіки триває. Прогноз на 2024 та 2025 роки зберігає незначне збільшення зростання з 1% до 2,3% на 2024 рік та з 1,4% до 3,1% на 2025 рік. Згідно зі звітом, настав час проводити більш гнучку бюджетну політику, яка забезпечить, зокрема боргову стійкість.

21 жовтня Європейська палата аудиторів опублікувала звіт, в якому застерігає від подвійної виплати європейських коштів на один і той же проєкт. Зокрема, Палата попереджає про використання фонду постковідного відновлення в розмірі 648 мільярдів євро, який фінансує проєкти, подібні до тих, що вже фінансуються європейськими фондами, такими як Фонди згуртованості. Таке дублювання являє собою нецільове використання європейських коштів, а гарантії, покликані запобігти таким зловживанням, на жаль, є недостатніми. Водночас відсутність чіткого визначення поняття подвійного фінансування призводить до подальшої плутанини.

2 листопада понад 50 музеїв у Кельні (Museums Nacht Köln) та понад 40 музеїв у Амстердамі відчинять свої двері з настанням сутінок, щоб провести Ніч музеїв.

З нагоди 100-річчя від дня смерті Хоакіна Сорольї галерея Королівських колекцій у Мадриді до 16 лютого 2025 року представляє майже 80 робіт художника родом з Валенсії. Завдяки співпраці з Музеєм Сорольї, виставка представляє найбільш репрезентативні картини з творчого доробку іспанського художника, а також інші роботи, які є менш відомими або ніколи не виставлялися в Іспанії.

З 1 по 24 листопада у чеському місті Брно вже 9-й рік поспіль проходитиме фестиваль Яначека. Це свято включає серію концертів та оперних вистав на честь видатного композитора Леоша Яначека, який провів більшу частину свого життя в цьому місті.

До 30 березня 2025 року Музей Сілезії в Катовіце представляє інсталяцію PINK BOT - серію скульптур польського художника Павла Орловського. Шість рожевих скульптур висотою три метри наштовхують на глибокі роздуми, пов'язані з темою рівності в публічному просторі та мистецтві, а також про переосмислення поняття справедливості та соціальних ролей, що нав'язуються статтю.

До 24 серпня 2025 року Музей взаємовпливів у Ліоні представляє виставку "Час сновидінь". Завдяки історичному підходу та вивченню теми на різних контнентах музей пропонує зазирнути в таємницю сну, щоб дізнатися більше про механізми уяви та підсвідомості, які присутні в кожному з нас.

До 31 січня 2025 року Колеж де Франс та Інститут цивілізацій представляють виставку "Вина, олії та парфуми: археологічна подорож античним Середземномор'ям". На додаток до численних об'єктів з Департаменту античності Лувру, на виставці представлені археологічні знахідки з визначних пам'яток Римської Галлії, Італії, Єгипту та Греції.

До 29 листопада у Центрі культури елліністичного світу в Афінах проходить виставка "Далі: кібернетика", що поєднує технології та мистецтво. За допомогою віртуальної реальності центр розкриває одержимість іспанського художника кібернетикою, біологією та квантовою фізикою. Знакові роботи Сальвадора Далі переосмислюються за допомогою новітніх технологій, що дозволяє відвідувачам переглянути класику одного з найвидатніших представників сюрреалізму.

З 1 листопада по 9 березня 2025 року Королівська галерея в Букінгемському палаці представляє виставку під назвою "Малюнок італійського Відродження", яка об'єднує різноманіття малюнків, виконаних у цей мистецький період. На виставці представлені понад 150 дуже різних робіт, всі з Королівської колекції, таких художників, як Мікеланджело й Леонардо да Вінчі, а також роботи менш відомих митців.

З 2 по 24 листопада пройде 16-ий Міжнародний фестиваль музики у Вімблдоні. Це - фестиваль класичної музики, на якому виступають як відомі музиканти, так і молоді таланти. Концерти відбуватимуться на різноманітних майданчиках передмістя Вімблдон, таких як церкви, конценртні зали та громадські простори.