"Демагогічні програми, представлені під час виборчих кампаній в країнах-членах, як правило, не реалізуються, оскільки вони несумісні з членством в Європейському Союзі", - аналізує Жан-Домінік Жюльяні, який вважає, що "налагоджені міцні зв'язки між країнами-членами стосуються як їхніх суверенних інтересів, так і цінностей, які, як вони стверджують, вони поділяють з європейцями".

Чергові парламентські вибори у Франції, які мали відбутися в червні 2027 року, були перенесені на три роки раніше - на 30 червня та 7 липня - після того, як увечері 9 червня президент Франції повідомив про розпуск Національної асамблеї, нижньої палати французького парламенту, за результатами виборів до Європарламенту. Таким чином, президент Франції явно прагне утвердитися в ролі господаря гри та намагається застати своїх опонентів зненацька, вирішивши провести блискавичну виборчу кампанію. Відтоді на правому фланзі виникла велика плутанина, а ліві сили вирішили об'єднати зусилля, незважаючи на свої розбіжності. Результат виборів залишається невизначеним, зважаючи на систему голосування.

На європейських виборах, що відбулися з 6 по 9 червня, європейці обрали 720 депутатів Європарламенту на наступні п'ять років. Фонд створив веб-сайт, який допоможе вам краще зрозуміти роль та повноваження парламенту, а також результати виборів у кожній країні-члені ЄС.

Фонд нещодавно опублікував "Звіт Шумана про Європу. Стан Євросоюзу у 2024 році". Видатні представники зі світу політики, бізнесу, науки та дипломатії, такі як міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, змальовують портрет Європи, яка проектує себе в нову геополітичну епоху, сповнену нових викликів. Книга доступна французькою та англійською мовами у паперовому та цифровому форматах. Замовляйте вже зараз!

Schuman Network - це започаткована Фондом Роберта Шумана ініціатива, яка має на меті сприяти обміну ідеями на європейському рівні. Schuman Network, який наразі нараховує 21 організацію з 13 європейських країн, є платформою для об'єднання досліджень з актуальних європейських питань. З моменту заснування на сайті мережі були опубліковані близько сотні досліджень.

19 червня Європейська комісія запропонувала річний бюджет на 2025 рік у розмірі 199,7 млрд євро. Цей бюджет буде доповнений виплатами в розмірі 72 млрд євро в рамках ініціативи NextGenerationEU. Цей значний фінансовий пакет допоможе Євросоюзу виконати свої політичні пріоритети, включно зі змінами, погодженими під час середньострокового перегляду Багаторічної фінансової програми (МФП) у лютому 2024 року.

19 червня в рамках Європейського семестру Єврокомісія представила стратегічні орієнтири для держав-членів. Вони спрямовані на побудову сильної та стійкої економіки, яка гарантуватиме конкурентоспроможність, стійкість та довгострокове процвітання для всіх, незважаючи на складне геополітичне середовище. Єврокомісія зазначає, що відкриття процедури надмірного дефіциту є обґрунтованим для семи країн-членів: Бельгії, Франції, Італії, Угорщини, Мальти, Польщі, Словаччини та Угорщини. Весняні економічні прогнози передбачають зростання ВВП на 1% в ЄС та 0,8% в єврозоні у 2024 році. У 2025 році очікується зростання до 1,6% в ЄС та 1,4% в єврозоні. Водночас інфляція має знизитися з 6,4% у 2023 році до 2,2% у 2025 році.

24 червня Європейська комісія розглянула можливість накладення штрафу на компанію Apple, визнавши, що її App Store не відповідає новим правилам "регулювання цифрового ринку (DMA), оскільки вони перешкоджають розробникам додатків спрямовувати споживачів до альтернативних каналів розповсюдження пропозицій та контенту", як зазначено в "попередньому висновку", опублікованому Брюсселем.

19 червня Європейська народна партія (ЄНП) переобрала Манфреда Вебера (Німеччина) головою своєї групи в Європейському парламенті. Група ЄНП оновила свій керівний склад, обравши 10 віце-президентів. Група Зелених/Європейський вільний альянс (ЄФА) 19 червня обрала двох співпрезидентів, переобравши Террі Райнтка (Німеччина) і обравши Баса Ейкхаута (Нідерланди).

24 червня міністри закордонних справ ухвалили чотирнадцятий пакет санкцій проти Росії. Цей новий пакет містить нові заходи в енергетичній сфері, спрямовані на зріджений природний газ (ЗПГ) та судна, що підтримують російську війну. Що стосується ЗПГ, то пакет забороняє всі майбутні інвестиції та експорт у проєкти з видобутку ЗПГ, що будуються в Росії. Він також забороняє, після дев'ятимісячного перехідного періоду, використання портів ЄС для транзиту російського ЗПГ. Крім того, пакет забороняє імпорт російського ЗПГ в окремі термінали, які не підключені до газопроводної мережі ЄС.

17 червня міністри з питань навколишнього середовища прийняли регламент про відновлення природи, який має на меті відновити щонайменше 20% сухопутних та морських територій Європейського Союзу до 2030 року та 95% їх обсягу до 2050 року. Вони прийняли рішення про укладення угоди про біорізноманіття у відкритому морі з метою захисту океанів у зонах за межами національної юрисдикції, що становлять близько двох третин площі поверхні океанів та 95% їх обсягу.

18 червня міністри погодили загальний підхід до нового регламенту Європейського агентства з безпеки на морі (EMSA), переглянутої директиви про річкові інформаційні системи (РІС) на внутрішніх водних шляхах та нового регламенту про використання потужностей залізничної інфраструктури. Вони розглянули доповіді про пропозиції Єврокомісії щодо внесення змін до директив про комбіновані перевезення, вагові та габаритні параметри транспортних засобів, права пасажирів змішаних перевезень та вилучення водійських посвідчень на європейському рівні.

18 червня міністр європейських справ Угорщини Янош Бока представив програму своєї країни, яка з 1 липня переймає головування в Раді Європейського Союзу від Бельгії. Він визначив сім стратегічних пріоритетів, серед яких посилення європейської оборонної політики, боротьба з нелегальною імміграцією та спільна сільськогосподарська політика, яка забезпечить продовольчий суверенітет Європи. Європейська конкурентоспроможність знаходиться на першому місці в стратегічному порядку денному угорського головування, гаслом якого є "Make Europe Great Again (Зробимо Європу знову великою)".

На засіданні Єврогрупи 20 червня міністри фінансів країн-членів єврозони обговорили роль промислової політики у підвищенні конкурентоспроможності та важливість єдиного ринку. Директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва представила основні рекомендації місії МВФ в єврозоні, застерігаючи від ризиків фрагментарної та поспішної промислової політики та заохочуючи до рішень, орієнтованих на конкурентоспроможність та інновації.

21 червня міністри охорони здоров'я обговорили впровадження "Союзу охорони здоров'я" та надання йому пріоритетного значення в діяльності наступної Єврокомісії. Вони прийняли рекомендацію, що визначає нові засоби боротьби з раком, якому можна запобігти за допомогою вакцин, як частину європейського плану "перемоги над раком". Вони закликали до більш глибокого визначення незадоволених медичних потреб. 20 червня міністри соціальної політики прийняли переговорну позицію щодо перегляду директиви про Європейські комітети робітників (CEE), спрямовану на посилення представництва працівників у транснаціональних компаніях. Вони також обговорили соціальний вимір внутрішнього ринку.

Міністри економіки та фінансів зустрілися 21 червня, щоб домовитися про необхідність дозволити виплати 50 мільярдів євро з надзвичайних надходжень від заморожених російських активів до кінця року. Вони досягли прогресу в узгодженні пакету заходів щодо податку на додану вартість (ПДВ) в цифрову епоху, спрямованих на боротьбу з шахрайством з ПДВ, підтримку бізнесу та сприяння оцифровуванню. Міністри схвалили початок переговорів про вступ до ЄС з Україною та Молдовою.

19 червня на виставці військової техніки та озброєнь для сухопутних військ Eurosatory Франція, Хорватія і Естонія оголосили про спільну закупівлю артустановок CAESAR у французької компанії KNDS. У координації з Бельгією, Кіпром, Естонією і Угорщиною Франція підписала угоду з MBDA про придбання ЗРК Mistral. Підписання цих проектів є частиною більш широкої програми спільного придбання європейськими країнами оборонних засобів за кошти Європейського союзу.

Президент Італії Серджо Маттарелла здійснив офіційний візит до Молдови та Румунії з 17 по 20 червня. У Кишиневі він зустрівся з президенткою Молдови Майєю Санду, щоб відзначити тісні відносини між двома країнами та висловити підтримку Італії щодо інтеграції Молдови до Європейського Союзу. У Бухаресті він зустрівся з прем'єр-міністром Марчелем Чолаку та головою Сенату Ніколає Чуке. Глава італійської держави висловив свою підтримку повній інтеграції Румунії до Шенгенської зони.

18 червня президент Латвії Едгар Рінкевичс відвідав російський та білоруський кордони. Вітаючи прогрес у сфері безпеки, він повідомив, що держава виділить ще 300 млн євро протягом 5 років на подальше зміцнення східних кордонів країни. Він підкреслив важливу роль латвійських збройних сил.

20 червня Норвегія, Швеція та Фінляндія домовилися про створення військово-транспортного коридору, що перетинатиме північ кожної з трьох країн. Мета - перекидання військ і зброї до Фінляндії в разі російської агресії шляхом створення сполучної ланки між інфраструктурами трьох країн.

20 червня Європейський Союз та Україна вирішили продовжити дію Угоди про автомобільний транспорт до 30 червня 2025 року. Угода має на меті допомогти Україні отримати доступ до світових ринків шляхом спрощення транзиту через країни ЄС та подальшого розвитку її зв'язків з європейським ринком. Вперше підписана 29 червня 2022 року після вторгнення Росії в Україну, угода значно збільшила обсяги автомобільних перевезень між Україною та ЄС на користь обох економік.

18 та 19 червня президент України Володимир Зеленський прийняв у Києві спікера польського Сейму (нижньої палати парламенту) Шимона Головню та спікерку Сеймасу (парламенту Литви) Вікторію Чмілітє-Нільсен. Він подякував цим країнам за підтримку України у боротьбі з російською агресією. Було підтверджено підтримку інтеграції України до Європейського Союзу та НАТО, а також нагальну необхідність посилення протиповітряної оборони України.

18 червня Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) засудив Росію за закон 2015 року про "небажані організації", який накладає значні обмеження на діяльність неросійських громадських організацій. У своєму рішенні Суд встановив, що закон "накладає значні обмеження" на чотири асоціації - Фонд "Вільна Росія", Світовий конгрес українців, Асоціацію шкіл політичних досліджень Ради Європи та Товариство за свободу інформації, - яким Росія тепер повинна виплатити декілька сотень тисяч євро. Того ж дня Суд засудив Росію за відмову в доступі до архівів про радянські репресії, зокрема, громадській організації "Меморіал", яка була удостоєна Нобелівської премії у 2022 році. На думку суду, відмова російської влади надати доступ до певних архівів є порушенням статті 10 Європейської конвенції з прав людини, яка стосується свободи вираження поглядів.

Прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте є єдиним кандидатом на посаду Генерального секретаря НАТО після того, як 20 червня президент Румунії Клаус Йоханніс зняв свою кандидатуру. Він замінить Єнса Столтенберга, який обіймає цю посаду з 2014 року. Його призначення буде офіційно підтверджено найближчим часом.

Агентство Європейського Союзу з питань притулку (AUEA) вважає, що зусилля з розбудови потенціалу дозволили системам надання притулку краще впоратися зі збільшенням кількості заяв на отримання притулку. В опублікованому 17 червня щорічному звіті AUEA зазначає, що європейські та національні суди відіграють дедалі більшу роль у гармонізації практик. З іншого боку, деякі системи прийому перебувають під значним тиском, наприклад, Німеччина, Франція, Іспанія та Італія, які разом отримали майже 70% всіх заяв.

Європейська комісія проти расизму та нетерпимості (ЄКРН), орган Ради Європи, опублікувала 20 червня свій щорічний звіт за 2023 рік. У звіті висвітлюються основні виклики в Європі, такі як криза переміщених внаслідок конфліктів осіб, зокрема українців та вірмен. Водночас у звіті відзначається значне зростання антисемітизму після конфлікту на Близькому Сході, а також збільшення антимусульманського дискурсу та актів расизму.

20 червня ОЕСР опублікувала дослідження "Панорама суспільства, 2024 рік", в якому один із розділів присвячений рівню народжуваності в країнах ОЕСР. У період з 1960 по 2022 рік рівень народжуваності знизився вдвічі - з 3,3 дитини на жінку до 1,5 дитини в середньому, що значно нижче показника 2,1 дитини на жінку, необхідного для оновлення покоління. Таке зниження народжуваності можна пояснити, зокрема, тим, що жінки народжують дітей у більш пізньому віці, часто після 30 років, а молоді люди стикаються з труднощами, переважно економічними та фінансовими, що спонукає їх відкладати свої плани щодо народження дітей. У звіті, однак, підкреслюється той факт, що рівень народжуваності зростає тоді, коли жінки можуть легко поєднувати роботу та сімейне життя.

Один з ключових висновків щорічного звіту Стокгольського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), опублікованого 17 червня, полягає в тому, що кількість та типи ядерних озброєнь, які перебувають на стадії розробки, зростають, оскільки держави все більше розраховують на ядерне стримування.

"Містечко вітражів" у Труа присвячує виставку суперечці, яка розпочалася у 1935 році через бажання прикрасити наву Собору Паризької Богоматері сучасними вітражами. До 5 січня 2025 року в каплиці та прилеглих приміщеннях історичної будівлі Hôtel-Dieu-le-Comte уперше після того, як вони були зняті, "Містечко вітражів" представляє вітражі паризького собору. Ця виставка є частиною низки заходів, що супроводжують відкриття паризької пам'ятки, заплановане на грудень 2024 року, і має назву "Собор Паризької Богоматері: на шляху до відкриття".

До 15 вересня в галереї Боргезе проходить виставка "Луїз Буржуа: несвідомі спогади", перша виставка в Римі, присвячена відомій скульпторці ХХ століття. Відвідувачі зможуть побачити 20 знакових робіт, які досліджують теми несвідомого, пам'яті та метаморфоз. Серед них - мармурові скульптури, монументальний павук та три з її знаменитих "Кліток". Вілла Медічі також представляє дві роботи художниці.

Національний музей сучасного мистецтва в Афінах до 10 листопада представляє дві виставки: "Spotlight (У центрі уваги)" французької художниці Бертій Бак, яка розповідає про людську стійкість. Друга - перша персональна виставка всесвітньо відомої іранської художниці Тали Мадані під назвою "Shitty Disco (Лайняна дискотека)", яка зображує метафізичний нічний клуб, що перебуває на межі між фантазією та кошмаром.

Виставка "Ганна Гьох - змонтовані світи" триватиме до 6 жовтня в музеї Бельведер у Відні. На ній представлені фотомонтажі та колажі цієї художниці-дадаїстки, яка відігравала центральну роль у мистецтві 1920-х років. Її роботи, що поєднують іронію та проникливість, присвячені, зокрема, темі влади.

Мюнхенський оперний фестиваль, який проходить з 28 червня по 31 липня, має центральною темою "Фонтан, що дивиться в небо". Представлені численні оперні шедеври, в тому числі Джакомо Пуччіні та Ріхарда Вагнера. Програму доповнює низка камерних концертів та сольних виступів.

Музичний фестиваль у Західному Корку триває з 28 червня по 7 липня. Він включає п'ятдесят концертів за участю вісімдесяти музикантів, присвячених п'ятдесятом рокам класичної музики від Гайдна і Моцарта до Бетховена і Шуберта. Серед головних подій - десять скрипкових сонат Бетховена, твори данських композиторів, фінський духовий квінтет та знайомство з українською музикою.

Виставка "Keith Haring, Subway Drawings (Кіт Гарінґ, малюнки в метро)" триватиме до 5 вересня в Інституті сучасного мистецтва в Глазго. Виставка присвячена його малюнкам крейдою в нью-йоркському метро між 1980 та 1985 роками. Його творчість, натхненна графіті, відображає потік міського життя, сучасні соціальні проблеми та досліджує мову й семіотику.

Мадридський музей Тиссена-Борнеміса спільно з Художнім музеєм Валенсії до 15 вересня проводить виставку, присвячену іспанській художниці-фігуралістці Росаріо де Веласко. На виставці представлені картини 1920-1940-х років, а окремий блок присвячений роботам мисткині в жанрі ілюстрації. Її творчість поєднує загальні питання історії мистецтва та досліджує естетичні, соціальні та політичні теми.

Виставка "Жінки руху Набі" у Музеї Понт-Авен триватиме до 3 листопада. Вона досліджує новий погляд на творчу спільноту Набі, сформовану митцями наприкінці XIX століття під впливом Гогена. У центрі уваги - жінки: дружини, коханки, матері, пов'язані з членами групи, які були важливими помічницями, що підтримували художників емоційно, морально та фінансово, а також впливали на творчі процеси руху.

До 10 листопада в Музеї сучасного мистецтва Луїзіани в Данії триває виставка робіт Франца Герча (1930-2022). Відвідувачі матимуть нагоду відкрити для себе роботи цього швейцарського художника, який розробив особливу нову концепцію реалізму та здобув міжнародне визнання завдяки своїм фотореалістичним картинам та гравюрам на дереві.