19 вересня Єврокомісія вжила заходів, що обмежують використання певних кислот та споріднених речовин, відомих як PFAS, відповідно до свого законодавства про хімічні речовини. Оскільки ці продукти є стійкими та переміщуються у воді, Єврокомісія вважає, що вони становлять надто великий ризик для здоров'я людей та довкілля.

19 вересня близько тридцяти дослідників та компаній, включаючи американську компанію Meta, закликали Європейський Союз роз'яснити свої норми щодо штучного інтелекту. Ці компанії реагують на звіт Драгі і стурбовані втратою конкурентоспроможності Європи, особливо в цифровому секторі, яка посилюється невизначеністю, що виникає через часом незрозумілі правила.

19 вересня у польському Вроцлаві відбувся саміт за участв президентки Європейської комісії та лідерів 4 центральноєвропейських країн: Австрії, Польщі, Чехії та Румунії, на якому обговорювалися наслідки шторму "Борис", що спричинив значні повені та загибель понад 20 осіб. Урсула фон дер Ляєн оголосила про виділення 10 мільярдів євро допомоги з Фонду згуртованості.

Довгоочікувана презентація складу нової Європейської комісії відбулася 17 вересня. Паритет не був дотриманий: 40% членів Єврокомісії - жінки. Урсула фон дер Ляєн призначила 6 виконавчих віце-президентів, серед яких 4 жінки. Тепер 26 кандидатів мають постати перед парламентом на слуханнях. Рада ЄС офіційно затвердила список кандидатів 19 вересня.

19 вересня депутати Європарламенту ухвалили резолюцію, яка засуджує фальсифікацію виборів у Венесуелі та недотримання міжнародних стандартів чесності виборів. Резолюція визнає Едмундо Гонсалеса Уррутіа законним та демократично обраним президентом Венесуели. Тому вони засуджують ордер на його арешт, виданий венесуельським урядом, та закликають регіональних гравців чинити максимальний тиск, щоб забезпечити дотримання результатів виборів.

Склад всіх делегацій Європарламенту був оголошений 19 вересня. Буде 48 делегацій, що на 4 більше, ніж під час попереднього скликання. Голови та віце-голови цих делегацій будуть обрані в період з 30 вересня по 3 жовтня.

Після публікації своєї доповіді Маріо Драґі, колишній президент Європейського центрального банку і колишній прем'єр-міністр Італії, 17 вересня представив свій план підвищення європейської конкурентоспроможності в Європейському парламенті. Він виділив три ключові сфери: відставання від Китаю та США у сфері інновацій, необхідність спільного плану, який би пов'язав цілі декарбонізації та конкурентоспроможності, і, нарешті, необхідність зміцнення безпеки Європи шляхом зменшення її залежності від зовнішніх сил. Він запропонував програму підвищення конкурентоспроможності вартістю від 750 до 800 мільярдів євро. Залишається зробити все можливе для реалізації цього амбітного проекту.

19 вересня Рада ЄС ухвалила перегляд фінансового регулювання європейського бюджету, привівши його у відповідність до багаторічних фінансових рамок (наразі на період 2021-2027 рр.). Правила та процедури були спрощені з метою підвищення правової передбачуваності та ясності. Серед іншого, цей захід має на меті обмежити додаткові адміністративні обмеження для національних урядів та забезпечити більш ефективне антикризове управління.

16 вересня вшановується річниця смерті Магси Аміні - дата, обрана Високим представником ЄС, щоб віддати данину пам'яті їй та руху "Жінки, життя, свобода" в Ірані. Високий представник нагадує про ситуацію в Ірані, де відбуваються несправедливі затримання, і підтверджує рішучий протест ЄС проти смертної кари за будь-яких обставин, тортур, а також про підтримку фундаментальних прав, таких як свобода вираження поглядів. Він також закликає Іран ліквідувати форми системної дискримінації, які все ще існують в країні, та дотримуватися міжнародних угод, які країна підписала.

18 вересня Суд ЄС скасував рішення Єврокомісії від березня 2019 року, в якому вона вказала на порушення з боку Google через наявність спірних положень в угодах про надання послуг. Зокрема, ці угоди дозволяли видавцям веб-сайтів показувати таргетовану рекламу за допомогою сервісу Google AdSense for Search. Суд визнав, що оцінка Єврокомісії була недостатньою, зокрема тому, що вона не встановила, що спірні положення становили зловживання домінуючим становищем. Тому він скасував штраф, накладений на американську компанію.

Суд Європейського Союзу оштрафував американську компанію Qualcomm на майже 239 мільйонів євро за зловживання домінуючим становищем. Це в цілому підтверджує рішення Європейської комісії від 2019 року, яка наклала штраф у розмірі 242 мільйони євро. Qualcomm зловживала своїм домінуючим становищем, продаючи чіпи за цінами, нижчими за собівартість, щоб усунути свого головного конкурента на той час.

Європейський ЗРК йде в серійне виробництво. Компанія Eurosam отримала замовлення на 18 комплексів SAMP/T, які за своїми характеристиками еквівалентні американським Patriot. Його радар має дальність дії 350 км, він може знищувати цілі на відстані до 150 км. Один з таких ЗРК вже працював під час Олімпійських ігор в Парижі та в Румунії, один був переданий Києву, який чекає на другий. Це дозволить 22 країнам-учасницям європейської ініціативи "Небесний щит" придбати обладнання, вироблене повністю в ЄС.

Фрідріх Мерц буде кандидатом у канцлери від партій ХДС та ХСС. Маркус Зьодер, лідер ХСС, підтримав кандидатуру президента ХДС на спільній прес-конференції 17 вересня. Керівні органи обох партій повинні ще дати своє офіційне схвалення. Фрідріх Мерц буде потенційним опонентом канцлера Олафа Шольца на наступних парламентських виборах у вересні 2025 року.

Регіональні вибори в Бранденбурзі відбулися 22 вересня. Соціал-демократична партія (СДПН) з невеликим відривом здобула перемогу, отримавши 31% голосів, випередивши німецьку ультраправу партію (AfD), яка отримала 29%. Незважаючи на покращення результатів, ультраправі посіли друге місце і не змогли повторити свій успіх, який вони здобули в Тюрингії 1 вересня.

Незадовго до парламентських виборів в Австрії, що відбудуться 29 вересня, ультраправа партія ÖVP залишається лідером опитувань, маючи майже 29% голосів виборців, які планують взяти участь у голосуванні. Однак партія канцлера Австрії Карла Нехаммера значно піднялася - майже на 4 пункти, що дозволило їй отримати 23% голосів виборців і зберегти надії на перемогу. Канцлер також є найпопулярнішим кандидатом на переобрання.

Мішель Барньє, призначений на посаду прем'єр-міністра 5 вересня, сформував уряд, склад якого був оголошений 21 вересня. До нього увійшли 19 міністрів, 15 заступників міністрів та 5 державних секретарів. 8 з 19 міністрів - жінки.

Уряд Італії має намір скоротити державний дефіцит з 2026 року до рівня нижче 3% ВВП, встановленого Пактом стабільності та зростання, повідомило Міністерство економіки в прес-релізі від 17 вересня. Цей показник є більш амбітним, ніж 4,3%, заплановані у квітневих прогнозах уряду на 2024 рік. Італія, як і 6 інших країн-членів ЄС, підпадає під дію європейської процедури щодо надмірного дефіциту.

Міністри культури G7 зустрілися в Неаполі з 19 по 21 вересня. Під головуванням міністра культури Алессандро Джулі дискусії були зосереджені на створенні стратегії для просування спільних дій, спрямованих на розвиток та захист культури як глобального суспільного блага. У підсумковій декларації пріоритет надається розбудові партнерства з Африкою та збереженню культурних цінностей у зонах збройних криз.

18 вересня Нідерланди звернулися до Єврокомісії з проханням про відступ від європейських правил надання притулку. Це є частиною впровадження нових суворих імміграційних заходів урядом, який перебуває при владі з 2 липня. Цей захід вимагає згоди інших 26 держав-членів ЄС.

Міністри оборони 9 країн НАТО (Болгарії, Естонії, Латвії, Литви, Румунії, Словаччини, Угорщини, Чехії та Польщі) зустрілися у форматі Бухарестської дев'ятки (В9) в румунській столиці 18 вересня. Вони закликали до створення "спільної системи протиповітряної оборони" у відповідь на російські "літаючі об'єкти", які все частіше порушують повітряний простір Альянсу під час нападів на Україну.

19 вересня уряд Швеції повідомив про перегляд своєї міграційної політики. У проекті бюджету на 2025 рік уряд пропонує виділити 513 мільйонів шведських крон (SEK) на витрати, пов'язані з міграцією, які мають скласти 2 559 мільйонів у 2026 році та 1 357 мільйонів у 2027 році. Цей бюджет супроводжує реформи, спрямовані на підвищення ефективності прийому та повернення мігрантів, боротьбу з шахрайством і зловживаннями, стимулювання добровільної репатріації, розвиток внутрішнього контролю за іноземними громадянами та посилення принципу особистого зв'язку в питаннях виплат у зв'язку з хворобою та зайнятістю.

Дві скандинавські країни, які є новими членами НАТО, повідомили про своє рішення посилити співпрацю у спільній декларації від 16 вересня. В документі, підписаному прем'єр-міністрами Ульфом Крістерссоном та Петтері Орпо, викладені основні напрямки, на яких вони зосередять свої зусилля: свобода пересування, захист інфраструктури, охорона зовнішніх кордонів ЄС та підтримка атомної енергетики в рамках "зеленого" переходу.

17 вересня на п'ятій конференції Платформи партнерства з Молдовою міністри закордонних справ Франції, Німеччини, Польщі та Румунії погодили виділення 80 млн євро грантів та 305 млн євро кредитів.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн відвідала Київ 20 вересня. Вона представила Президенту України Володимиру Зеленському останні заходи фінансової допомоги, включаючи механізм співпраці у вигляді кредитів для України на суму до 45 мільярдів євро та виняткову позику в рамках макрофінансової допомоги (МФД) на суму до 35 мільярдів євро. Також був представлений план "підготовки до зими". Він передбачає виділення додаткових 160 млн. євро на гуманітарну допомогу та енергетичну інфраструктуру для подолання хронічних перебоїв в електропостачанні.

На пленарному засіданні 19 вересня депутати Європейського парламенту ухвалили резолюцію, в якій запевнили Україну в подальшій фінансовій та військовій підтримці. Ця резолюція є першою офіційною позицією нового складу Європарламенту щодо ситуації в Україні.

Швейцарець Ален Берсе був обраний Генеральним секретарем Ради Європи 18 вересня. У своїй інавгураційній промові колишній президент Швейцарської Конфедерації нагадав про важливість роботи цієї організації та свою відданість демократичній безпеці, в якій повинен жити кожен європеєць. Він скористався нагодою, щоб підтвердити підтримку України з боку Ради Європи.

16 вересня Європейська рахункова палата опублікувала першу оцінку податку на відходи пластикового пакування. Цей введений у 2021 році тільки в Євросоюзі ресурс становитиме 4% від загальних надходжень до бюджету ЄС у 2023 році. На жаль, результати невтішні, оскільки лише 5 країн-членів ЄС вчасно імплементували директиву, а методи, що використовуються для підрахунку непереробленого пластику, призвели до помилок та неякісних оцінок. Для того, щоб забезпечити належну імплементацію директиви в національні законодавства, потрібно зробити ще дуже багато.

19 вересня Лука де Мео, голова Європейської асоціації автовиробників та генеральний директор Renault, закликав до більшої гнучкості в європейському графіку скорочення викидів CO2. Виробники побоюються, що їм можуть загрожувати штрафи до 15 мільярдів євро, якщо вони не виконають нові стандарти вже наступного року. В якості обґрунтування висувається рівень продажів нових електромобілів, який є недостатнім для зниження їх середнього рівня викидів. Тому вони закликають Євросоюз запропонувати надзвичайні заходи до того, як нові цілі набудуть чинності.

Виставка "Дечко Узунов: подорожні нотатки" триватиме до 18 жовтня в Болгарському культурному інституті в Парижі. Це перша виставка цього художника у Франції. Експозиція складається з 75 акварелей, малюнків та ескізів, створених під час подорожей художника.

Виставка "31 жінка" присвячена важливій ролі Пеґґі Ґуґґенхайм як однієї з найбільших меценаток та колекціонерок сюрреалістичного та абстрактного мистецтва у ХХ столітті. Виставка також має на меті змінити дискурс, більше не розглядаючи жінок у світі мистецтва виключно через їхні зв'язки з художниками-чоловіками. Подія відбудеться у Фонді Mapfre в Мадриді з 29 вересня по 5 січня 2025 року.

Найбільший у світі пивний ярмарок-фестиваль, 189-й Октоберфест, проходить на мюнхенській площі Терезієнвізе до 6 жовтня. Мер міста Дітер Райтер урочисто розпочав його 21 вересня, відкривши першу бочку пива.

Музей Орсе в Парижі вшановує пам'ять норвезької художниці Гаррієт Бакер до 12 січня 2025 року. Маловідома за межами своєї країни, вона була найвідомішою жінкою-художницею Норвегії наприкінці XIX століття. Її роботи грають на світлі та насичених кольорах та зображують інтер'єрні сцени, зокрема церковні інтер'єри, але також і сцени на природі та сільський світ.

З 27 вересня по 26 січня 2025 року Стара національна галерея в Берліні представляє перші 3 види Парижа Клода Моне. Ця серія картин, створена у 1867 році, зображує сучасне паризьке життя, Сен-Жермен-л'Осерруа, Інфантський сад та набережну Лувру, відходячи, таким чином, від мистецько-історичної традиції.

З 27 вересня по 19 січня 2025 року в лондонській галереї Courtaul проходить виставка, присвячена видатному представнику французького імпресіонізму Клоду Моне. Виставка під назвою "Моне і Лондон" представляє лондонські краєвиди Моне, з яких він черпав натхнення під час трьох візитів до британської столиці між 1899 і 1901 роками.

Палаццо Реале в Мілані у співпраці з Музеєм Мунка в Осло присвячує виставку норвезькому художнику Едварду Мунку, яка триватиме до 26 січня 2025 року. З нагоди 80-ї річниці з дня смерті художника на виставці представлені близько сотні його робіт, серед яких картини, малюнки та гравюри.

З 28 вересня по 9 лютого 2025 року у віденській Альбертині відбудеться виставка, присвячена художнику Марку Шагалу. Творчість митця зосереджена на материнстві та народженні, смерті та коханні. На виставці будуть представлені близько 90 робіт.